ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" вересня 2010 р. м. Київ К-23798/07
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Усенко Є.А.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу державної податкової інспекції в Білогірському районі Автономної Республіки Крим (далі –ДПІ)
на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.08.2007
та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.11.2007
у справі № 2-11/9778-2007А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Софт ЛТД"(далі –ТОВ "Мастер Софт ЛТД")
до ДПІ
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.08.2007, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.11.2007, позов задоволено; визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 21.05.2007 № 0000212301/0 та від 19.06.2007 № 0000212301/1. У прийнятті названих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що кошти, внесені засновниками Товариства з визначеним ними призначенням платежу "внесок до статутного фонду", є інвестицією у розумінні пункту 1.28 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"незалежно від часу їх внесення (тобто до моменту реєстрації змін про збільшення статутного фонду або після такої реєстрації).
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувані судові акти місцевого та апеляційного судів та прийняти нове рішення по суті спору, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи. Зокрема, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що питання стосовно зміни розміру статутного фонду товариства належить до виключної компетенції загальних зборів товариства, тоді як правового значення таке рішення набирає лише з моменту його державної реєстрації, що виключає можливість збільшити статутний фонд ТОВ "Мастер Софт ЛТД"шляхом внесення додаткових коштів його засновниками до моменту реєстрації відповідних змін.
Справу розглянуто у порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі з’ясовано, що:
- 14.02.2006 Білогірською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим зареєстровано ТОВ "Мастер Софт ЛТД"(номер запису про державну реєстрацію –1 124 102 0000 000231);
- на момент реєстрації підприємства позивача його статутний фонд становив 50 000 грн., який станом на 14.03.2006 було сформовано у повному обсязі;
- засновниками ТОВ "Мастер Софт ЛТД"ОСОБА_2 та ОСОБА_3 02.02.2006 та 14.03.2006 було внесено кошти у загальній сумі 50 000 грн. із призначенням платежу "внесок до статутного фонду товариства", тоді як рішення про збільшення статутного фонду ТОВ "Мастер Софт ЛТД", оформлене протоколом № 2, було прийнято загальними зборами товариства лише 22.03.2006; державну реєстрацію цих змін проведено 23.03.2006;
- в ході здійснення ДПІ виїзної планової перевірки з питань дотримання ТОВ "Мастер Софт ЛТД"вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.02.2006 по 31.12.2006 було виявлено факт невключення позивачем у першому кварталі 2006 року до валового доходу названих коштів у сумі 50 000 грн., що стало підставою для прийняття ДПІ податкового повідомлення-рішення від 21.03.2007 № 0000212301/0, згідно з яким позивачеві нараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 17 500 грн. (у тому числі 12 500 грн. за основним платежем та 5000 грн. штрафних санкцій).
В силу вимог частин другої, третьої статті 87 Господарського кодексу України товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду в порядку, встановленому цим Кодексом (436-15) та законом, прийнятим відповідно до нього. Рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.
Згідно з підпунктом 4.2.5 пункту 4.2 ст. 4 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.
За визначенням підпункту 1.28.1 пункту 1.28 статті 1 цього Закону інвестиція –це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.
Під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.
Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою ( підпункт 1.28.2 цього пункту).
Сутність господарської операції передбачає визначеність об’єкта (предмета), стосовно якого вона здійснюється. У разі коли господарська операція полягає в обміні повинні бути визначенні об’єкти такого обміну. Для прямої інвестиції як господарської операції, такими об’єктами будуть кошти (майно), з одного боку обміну, та корпоративні права –з іншого.
Приймаючи рішення про задоволення позову, судові інстанції послалися на те, що грошові кошти в загальній сумі 50 000 грн. з призначенням платежу "внесок в статутний фонд", які поступили на рахунок ТОВ "Мастер Софт ЛТД"у березні 2006 року, є прямою інвестицією. При цьому суди залишили поза увагою той факт, що з огляду на приписи статті 59 Закону України "Про господарські товариства"внесення змін до статуту (у тому числі і щодо розміру статутного фонду) належить до виключної компетенції зборів учасників товариства, причому таке рішення набирає законної сили з моменту державної реєстрації відповідних змін.
Як вбачається з установлених судами обставин справи, на момент перерахування спірних коштів рішення загальних зборів ТОВ "Мастер Софт ЛТД"про збільшення статутного фонду було відсутнє, що виключає можливість кваліфікації таких коштів як внесок до статутного фонду особою, яка внаслідок цього стане власником корпоративних прав відповідної вартості.
Таким чином, грошові кошти, внесені до дня набрання чинності рішенням про внесення змін до статуту щодо статутного фонду, не можна розглядати як пряму фінансову інвестицію у корпоративні права платника податку, оскільки такі права не могли виникнути до державної реєстрації таких змін. Відтак вказані кошти відповідно до вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" мали бути віднесені до валового доходу як суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.
З огляду на те, що судовими інстанціями з достатньою повнотою встановлено обставини зі справи, однак цим обставинам надано невірну юридичну оцінку, наслідком чого стало прийняття невірного по суті спору рішення, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувані постанову та ухвалу місцевого і апеляційного судів та прийняти нове рішення про відмову в позові.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції в Білогірському районі Автономної Республіки Крим задовольнити.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.08.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.11.2007 у справі № 2-11/9778-2007А скасувати.
У позові відмовити.
постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:
М.І. Костенко
судді:
Л.І. Бившева
Н.Є. Маринчак
С.Е. Острович
Є.А. Усенко