К-47816/09-С Про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії дитині війни - 28.09.2010 Прийняття

за позовною заявою ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2008 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2009 року,

2 грудня 2008 року ОСОБА_6 пред’явив у суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (далі – УПФ) про стягнення недоплаченого підвищення пенсії, як дитині війни.

Зазначив, що має статус дитини війни, у зв’язку з чим, відповідно до статті 6 Закону України від 18.11.2004 № 2195-ІV "Про соціальний захист дітей війни", його пенсія повинна збільшуватися на 30% мінімальної пенсії за віком.

Незважаючи на те, що 9 липня 2007 року Конституційний Суд України визнав неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , якими була зупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідач розмір призначеної йому пенсії у відповідність із статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"не привів.

Посилаючись на наведені обставини, просив зобов’язати УПФ нарахувати йому недоотримане підвищення до пенсії з 1 січня 2006 року по теперішній час в порядку передбаченому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2008 року, позовні вимоги задоволено частково. Бездіяльність УПФ визнано протиправною та зобов’язано здійснити ОСОБА_6 нарахування недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни позивачу за грудень 2007 року та за травень-грудень 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано. Зобов’язано УПФ нарахувати та виплати ОСОБА_6 щомісячну державну соціальну допомогу за грудень 2007 року у розмірі 124 гривні 53 копійки, травень-жовтень 2008 року у розмірі 780 гривень 40 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального, у зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни в розумінні статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-IV і має право на державну соціальну підтримку, зокрема, відповідно до статті 6 цього Закону –на підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували до спірних правовідносин наслідки пропущення річного строку звернення до суду за захистом порушених прав, передбачені статтею 100 КАС України щодо перерахунку підвищення пенсії у 2006-2007 роках, оскільки на цьому наполягав відповідач, а ОСОБА_6 не надав доказів поважності причини його пропущення.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що у 2007 році дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була зупинена статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ).

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) ці положення визнані неконституційними.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ), виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Втім, такі зміни рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) також визнано неконституційними.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) указані правові норми втратили чинність і застосуванню не підлягали, то УПФ з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року повинно було нараховувати та сплачувати позивачу підвищення пенсії, передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Однак, задовольняючи позовні вимоги частково суди попередніх інстанцій не конкретизували період, за який належить здійснити підвищення пенсії та не врахували, що органом, на який законодавством покладено повноваження з нарахування, призначення, перерахунку пенсій є Пенсійний фонд України, відповідно до Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 (121/2001) . А, відтак, суд не вправі перебирати на себе повноваження органу, на який такі повноваження покладені.

Крім того, суди помилково виходили з того, що УПФ зобов’язане нарахувати та виплатити позивачу державну допомогу, оскільки, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено підвищення до пенсії, а не державна допомога.

Відтак, з врахуванням наведених обставин, пропуску річного строку звернення до суду та дати фактичного звернення (2 грудня 2008 року), задоволенню підлягають вимоги про перерахунок пенсії у 2007 році за період з 2 грудня по 31 грудня 2007 року, а у 2008 році за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2008 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2009 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим перерахувати ОСОБА_6 пенсію з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", і провести відповідні виплати за період із 2 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.