Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Фрунзівського районного споживчого товариства на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2009 року у справі №2-а-4601/08/1570 за позовом ОСОБА_1 до Фрунзівської селищної ради, виконавчого комітету Фрунзівської селищної ради, виконавчого комітету Мар`янівської селищної ради, Комунального підприємства "Фрунзівське бюро технічної інвентаризації", треті особи - Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція, Дочірнє підприємство "Професіоонал-міський", про визнання протиправними рішень, визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно та Державного акту на право постійного користування землею, -

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Фрунзівської селищної ради, виконавчого комітету Фрунзівської селищної ради, виконавчого комітету Мар`янівської селищної ради, Фрунзівського районного споживчого товариства, Комунального підприємства "Фрунзівське бюро технічної інвентаризації", треті особи - Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція, Дочірнє підприємство "Професіоонал-міський", в якому просила:

визнати протиправними рішення виконавчого комітету Фрунзівської селищної ради від 28 лютого 2003року №40 та видані виконавчим комітетом свідоцтва про право власності Фрунзівського районного споживчого товариства на нерухоме майно - магазин площею 61кв.м. в АДРЕСА_1

визнати протиправними рішення виконавчого комітету Мар`янівської сільської ради від 11 березня 2003 року №6 та видане виконавчим комітетом свідоцтво про право власності Фрунзівського районного споживчого товариства на нерухоме майно - магазин площею 252,7 кв.м в с. Мар`янівка ;

визнати протиправним рішення XXII сесії 25 скликання Фрунзівської селищної ради від 31 лютого 2001 року №185-XXIIІ та виданий 08 листопада 2001 року Фрунзівському районному споживчому товариству Державний акт на право постійного користування землею;

визнати протиправними дії комунального підприємства "Фрунзівське бюро технічної інвентаризації"по проведенню реєстраційних дій по реєстрації права власності Фрунзівського районного споживчого товариства на об’єкти нерухомого майно та права постійного користування землею, закріпленою за вищевказаними магазинами.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач купила у дочірнього підприємства "Професіонал-міський"три будівлі магазинів в селах Балашово, Ново-Павлівка, Мар`янівка, про що укладено письмові договори купівлі-продажу від 03 липня 2003 року, які нотаріально не посвідчено, тому позивач не може завершити оформлення правовстановлюючих документів про право власності на будівлі названих магазинів та право користування землею. Позивачу після укладення з ДП "Професіонал-міський" зазначених договорів купівлі-продажу стало відомо, що на підставі рішення виконавчого комітету Фрунзівської селищної ради від 03 лютого 2003 року №40 та рішення виконавчого комітету Мар`янівської сільської ради від 11 березня 2003 року №6 було видано Фрунзенківському районному споживчому товариству свідоцтва про право власності на об’єкти нерухомого майна, в тому числі на магазини, які вона купила у дочірнього підприємства "Професіонал-міський". На підставі рішення сесії Фрунзівської селищної ради від 31 лютого 2001 року Фрунзівському районному споживчому товариству було видано 08 листопада 2001 року Державний акт на право постійного користування землею, на якій розташовані магазини, які вона купила 03 липня 2003 року у ДП "Професіонал-міський". Власником цих магазинів був Фрунзівський хлібозавод. Спірні рішення органів місцевого самоврядування про видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно та Державний акт на право постійного користування землею є протиправними, також є протиправними видані на підставі цих рішень свідоцтва про право власності на об’єкти нерухомого майна.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2009 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого відносно визнання права власності Фрунзівського районного споживчого товариств на магазини, розташовані в с. Балашово Фрунзівського району загальною площею 61кв.м., в с. Ново-Павлівка Фрунзівського району загальною площею 160,4кв.м. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Мар`янівської сільської ради Фрунзівського району від 11.03.2003 року №6 "Про визнання права колективної власності на об`єкти нерухомого майна за Фрунзівським районним споживчим товариством". Визнано протиправними свідоцтва про право власності Фрунзівського районного споживчого товариства на нерухоме майно: видане виконавчим комітетом Фрунзівської селищної ради від 03.07.2003 року на магазин, розташований в с. Балашово загальною площею 61 кв.м., видане виконавчим комітетом Фрунзівської селищної ради від 03.07.2003 року на магазин, розташований в с. Ново-Павлівка загальною площею 160,4 кв.м., видане виконавчим комітетом Мар`янівської сільської ради від 03.07.2003 року на магазин, розташований по вул. Леніна, без номеру в с. Мар`янівка загальною площею 252,7 кв.м. Визнано протиправними дії Комунального підприємства "Фрунзівське бюро технічної інвентаризації"щодо проведення 03.07.2003 року реєстрації права власності Фрунзівського районного споживчого товариства на зазначені вище магазини. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі Фрунзівське районне споживче товариство просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм процесуального права, та закрити провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Держава відповідно до положень статті 55 Конституції України кожному гарантувала право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно п.1ч.1ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Згідно статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до приписів Земельного кодексу України (2768-14) та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, в т.ч. і надання в постійне користування земельних ділянок підприємствам, установам та організаціям, що належать до державної або комунальної власності.

Виконавчі комітети селищних рад згідно приписів ст. 140 Конституції України, ст.ст.10,11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні'є представницькими та виконавчими органами місцевого самоврядування, яким ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"(в редакції, чинній на час прийняття виконавчими комітетами спірних рішень) надані певні повноваження щодо реєстрації прав власності на об`єкти нерухомості, які розташовані на території громади.

КП "Фрунзівське бюро технічної інвентаризації" Тимчасовим Положенням про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (z0157-02) , Законом України "Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) надані повноваження щодо проведення та скасування державної реєстрації прав власності фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно.

Отже, виходячи з системного аналізу положень Конституції України (254к/96-ВР) та приписів норм чинного законодавства, спір про визнання протиправними рішень органів місцевого самоврядування про передачу в постійне користування землі та рішення про оформлення свідоцтв про право власності на об’єкти нерухомості (розміщені в сільській місцевості) є публічно-правовим, та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Частково задовольняючи позовні вимог суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 було укладено із уповноваженою особою –дочірнім підприємством "Професіонал-міський" договори купівлі-продажу від 03.07.2003 №03/07-03, №01/07-03, №02/07-03, відповідно до яких ОСОБА_1 придбала у власність майно боржника Фрунзівського хлібозаводу, а саме: магазин розташований в с. Балашово загальною площею 61 кв.м., магазин розташований в с. Ново-Павлівка загальною площею 160,4 кв.м., магазин розташований в с. Мар`янівка загальною площею 252,7 кв.м., та ці магазини дочірнім підприємством "Професіонал-міський" передані ОСОБА_1 за накладними від 03.07.2003 №307, 0307/1, 307/2. Так як на підставі договорів купівлі-продажу від 03 липня 2003 року власником зазначених магазинів є позивач ОСОБА_1, тому є протиправними рішення виконавчого комітету Фрунзівської селищної ради №40 від 28.02.2003, виконавчого комітету Мар`янівської сільської ради Фрунзівського району №6 від 11 березня 2003 року, та видані на підставі зазначених рішень свідоцтва про право власності Фрунзенківського районного споживчого товариства на названі об’єкти нерухомого майна.

Проте, з такими висновками судів погодитися не можна, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Фрунзівському районному споживчому товариству як власнику нерухомого майна видано Державний акт на право постійного користування землею загальною площею 5,073 га під будівлями для оптової та роздрібної торгівлі, в тому числі і на земельні ділянки, на яких розміщено будівлі вищеназваних магазинів. Цей Державний акт зареєстровано 08 листопада 2001 року. Зазначена обставина ніким не оспорюється.

Фрунзенківське районне споживче товариство є кооперативною організацією і проводить господарську діяльність, зокрема, в будівлях магазинів в с. Балашово площею 61 кв.м., в с. Ново-Павлівка площею 160,4 кв.м., в с. Мар`янівка площею 252,7 кв.м., розташованих на відособлених земельних ділянках, на які йому видано вищеназваний Державний акт.

Будь-які відомості відносно того, що Фрунзівське районне споживче товариство брало на себе зобов’язання погасити податковий борг чи будь-який інший борг Фрунзівського хлібозаводу, чи передавало в податкову заставу вищеназвані будівлі магазинів –в справі відсутні.

Також в матеріалах справи відсутні дані про те, на підставі яких саме документів Михайлівською міжрайонною державною податковою інспекцією було здійснено передачу дочірньому підприємству "Професіонал-міський" вищеназваних будівель магазинів для реалізації.

У зв’язку з цим слід зазначити, що відповідно до підпункту 1.6 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Зокрема, приписами підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів здійснюється шляхом надіслання банку, обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу. Організація продажу активів платника податків здійснюється податковим керуючим такого платника податків. Витрати, пов'язані з організацією та проведенням публічних торгів активами платника податків, покриваються у першу чергу за рахунок сум, одержаних від їх продажу.

Такі документи, як рішення податкового органу та відомості про проведення податковим органом публічних торгів, в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, за імперативними приписами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків" (2181-14) продажа активів проводиться виключно на позабіржовому аукціоні (публічних торгах), на якому безпосереднім продавцем виступає податковий орган. При цьому участь посередників для організації аукціонної продажі не дозволяється.

Отже, судами попередніх інстанцій неправильно застосовано вищеназвані норми матеріального права,

При цьому судами попередніх інстанцій не дано належної правової оцінки тим обставинам, що укладені дочірнім підприємством "Професіонал-міський"з ОСОБА_1 договори купівлі-продажу від 03 липня 2003 року №01/07-03, №02/07-03, №03/07-03 за формою і змістом не відповідають нормам цивільного права.

Так, у вищеназваних договорах купівлі-продажу не вказано істотні умови, зокрема, в жодному з цих договорів не вказано предмет договору купівлі-продажу, не вказана ціна продажу, не зазначено на підставі яких документів дочірнє підприємство "Професіонал-міський" набуло право на продаж об’єктів нерухомості, а саме трьох будівель магазинів магазинів, які розташовані в селах Балашово, Ново-Павлівка, с. Мар`янівка.

Крім того, вищевказані договори купівлі-продажу нерухомого майна від 03 липня 2003 року нотаріально не посвідчено.

У зв’язку з цим слід зазначити, що за приписами ст. 227 Цивільного кодексу України (який був чинним до 01.01.2004р., тобто на момент укладення зазначених вище договорів) договір купівлі-продажу повинен бути нотаріально посвідчений. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Згідно з вимогами ст. 657 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 (набрав чинності 01.01.2004р.) договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, передчасним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що 03 липня 2003 року позивач ОСОБА_1. уклала з уповноваженою особою дочірнім підприємством "Професіонал-міський" договори купівлі-продажу магазину площею 61 кв.м. в с. Балашово, магазину площею 160,4 кв.м. в с. Ново-Павлівка, магазину площею 252,7 кв.м. в с. Мар`янівка, на підставі яких набула право на вказані об’єкти нерухомого майна.

Відповідно до п.п.10 п."б"ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"та п.6.1 Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (z0157-02) , виконавчі комітети місцевих рад здійснюють реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані в межах відповідної території, з видачею свідоцтва про право власності.

Нормами чинного законодавства органам технічної інвентаризації надані повноваження щодо проведення та скасування державної реєстрації прав власності фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно.

Отже, оскаржувані позивачкою рішення та дії вчинені органами місцевого самоврядування у межах своїх повноважень, на підставі законів України.

За таких обставин, не можна визнати законним і обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про протиправність рішень виконавчого комітету Фрунзівської селищної ради №40 від 28 лютого 2003 року та виконавчого комітету Мар`янівської сільської ради Фрунзівського району №6 від 11 березня 2003 року про оформлення та видачу Фрунзенківському районному споживчому товариству свідоцтв про право колективної власності на зазначені вище магазини.

Фрунзівська селищна рада в межах своїх повноважень та на підставі норм Земельного кодексу України (2768-14) та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) прийняла рішення від 31 лютого 2001року про передачу Фрунзівському районному споживчому товариству в постійне користування землі під об’єктами нерухомості.

Судами попередніх інстанцій обставини справи встановлено, але неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, що відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування судових рішень та ухвалення нового судового рішення.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування правовстановлюючих документів, а саме Державного акту на право постійного користування землею, свідоцтва про право власності Фрунзівського районного споживчого товариства на магазин площею 61кв.м. в АДРЕСА_1 магазин площею 252,7 кв.м в с. Мар`янівка, то слід зазначити, що в даному випадку має місце спір про право, який розгляду в порядку адміністративного судочинства не підлягає, а тому в цій частині позовних вимог адміністративне провадження в справі слід закрити, роз’яснивши заявнику про право на звернення до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства з позовом про визнання права власності на об’єкти нерухомості та права користування землею, на якій розміщено магазини. У разі, якщо позивач купила нерухоме майно як фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності, то з таким позовом заявник вправі звернутися до господарського суду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 228, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Фрунзівського районного споживчого товариства –задовольнити частково.

Скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2009 року, та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення виконавчого комітету Фрунзівської селищної ради від 28 лютого 2003 року №40, рішення виконавчого комітету Мар`янівської сільської ради від 11 березня 2003 року №6, рішення XXII сесії 25 скликання Фрунзівської селищної ради від 31 лютого 2001 року №185-XXIIІ, дій комунального підприємства "Фрунзівське бюро технічної інвентаризації"по проведенню реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майно та права постійного користування землею –відмовити.

Закрити провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними, виданих виконавчим комітетом Фрунзівської селищної ради, свідоцтв про право власності на магазин площею 61кв.м. в АДРЕСА_1 виданого виконавчим комітетом Мар`янівської сільської ради свідоцтва про право власності на магазин площею 252,7 кв.м в с. Мар`янівка; Державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого Фрунзівською селищною радою 08 листопада 2001 року, роз’яснивши заявнику право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.