ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" вересня 2010 р. м. Київ К-1340/09
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Малиніна В.В.,
Мойсюка М.І., Ситникова О.Ф.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
в с т а н о в и в :
У квітні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому після уточнення позовних вимог просила визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради щодо нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж встановлений законодавством прожитковий мінімум для дитини відповідного віку та стягнути з відповідача на її користь заборгованість зі сплати вказаної допомоги у сумі 588,56 грн. за листопад-грудень 2007 року.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року це рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради та зобов’язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"за період з листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за відповідні періоди, з урахуванням фактично отриманих нею сум допомоги.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що після народження дитини позивач відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", призначаються такі види допомоги: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.
Статтею 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" визначено умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
При цьому статтею 15 вказаного Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) .
Відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня – 434,00 гривень, з 01 квітня –463,00 гривень, з 01 жовтня –470,00 гривень.
Пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при нарахуванні і виплаті зазначеної допомоги діяв правомірно, оскільки після прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) від 09 липня 2007 року органами державної влади не приймались розпорядчі документи щодо реалізації положень цього рішення, зокрема, не визначені порядок, механізм і джерела фінансування виплати державної допомоги.
Однак з такою позицією місцевого суду обґрунтовано не погодився суд апеляційної інстанції, який зробив правильний висновок про те, що з 09 липня 2007 року виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна здійснюватись у встановлених ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"розмірах. У зв’язку з цим ним також обґрунтовано визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати зазначеної допомоги у неналежних розмірах.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги зроблених апеляційним судом висновків не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції прийнято законне і обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 222, 223, 224, 230 КАС України, суд, -
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, визначені статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
С у д д і :