ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
"22" вересня 2010 р. м. Київ К-35659/09
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Суддів: Бутенка В.І.,
Лиски Т.О. (доповідач),
Малиніна В.В.,
Мойсюка М.І.
Ситникова О.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоархаргельському районі Кіровоградської області про зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Новоархаргельському районі Кіровоградської області на постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
В травні 2009 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новоархаргельському районі Кіровоградської області, в якому просила, поновити строк для звернення до суду за захистом порушених прав; визнати дії відповідача щодо невиплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15)
- неправомірними та стягнути з відповідача на її користь недоплачену соціальну допомогу за період з січня 2006р. до січня 2009р.
Постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2009 року, позов ОСОБА_1. задоволено частково. Поновлено позивачці процесуальний строк для звернення до суду за захистом порушених прав; визнано протиправною бездіяльність відповідача в частині не призначення, не нарахування та не виплати позивачу у період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, а також не донарахування і не виплати починаючи з 22 травня 2008 року підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, розрахованого виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у липні - грудні 2007 року та з травня 2008 року по 01 січня 2009 року; зобов'язано відповідача призначити, донарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, та починаючи з 22 травня 2008 року розрахованого виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у липні-грудні 2007 року та з травня 2008 року по 01 січня 2009 року сум пенсії, підвищеної на 30 % розміру мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням частини першої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"та законодавчо визначеного розміру пенсії за віком, встановленого на час виплати у період травня-вересня 2008 року, з відрахуванням отриманих позивачкою сум у вказаний період часу. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2009 року постанову суду першої інстанції було змінено, а саме, пункт 4 резолютивної частини Постанови Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2009 року викладено в наступній редакції: "зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області призначити, донарахувати та виплатити ОСОБА_1. підвищення до пенсії, яке передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної з урахуванням вимог ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 січня 2009 р., виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у липні-грудні 2007 року та у травні - грудні 2008 року, за вирахуванням проведених виплат у цей період". В іншій частині постанову суду залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції у справі, Управління Пенсійного фонду України в Новоархаргельському районі Кіровоградської області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має статус дитини війни, а тому згідно ст. 6 даного Закону має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивачки, які стосуються 2006 року, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії "дітям війни", то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що вимоги позивачів, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог за 2007 рік, то судами попередніх інстанцій правильно враховано, що п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за № 6-рп/2007 (v0a6p710-07)
, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР)
(конституційності) положень окремих статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" (489-16)
(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційним) положення п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов’язковим до виконання на всій території України.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28.12.2007 (107-17)
внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15)
, зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову за 2008 рік, суди попередніх інстанцій вірно виходили з того, що період нарахування виплат за цей рік має обчислюватись з 22.05.2008року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
.
Отже, судами правомірно покладено обов’язок на Управління Пенсійного фонду України в Новоархаргельському районі Кіровоградської області зробити перерахунок пенсії та правильно визначено початкову та кінцеву дати здійснення такого перерахунку.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність змінювався після вересня 2008 року, що не було враховано судом першої інстанції, який зобов’язав відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії по грудень 2008 року включно з урахуванням ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Щодо доводів відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом (1058-15)
і не стосується "дітей війни" відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними. Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що постанова суду першої інстанції змінена апеляційним судом, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вона прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтею 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів,-
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоархаргельському районі Кіровоградської області відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.