Колегія суддів першої судової палати

Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Головуючого –Кравченко О.О.

Суддів: Васильченко Н.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т., Леонтович К.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -

У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області про відновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом та зобов’язання нарахувати недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну підтримку, а саме-підвищення до пенсії за 2006-2008 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с.7), знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни' їй повинно виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. В 2006-2008 рр. їй вказане підвищення не виплачувалось.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління та зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2009 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року змінено, та прийнято нову постанову в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області про нарахування недоплаченої доплати до пенсії за 2008 рік, якою позовні вимоги в цій частині задоволено частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 20% мінімальної пенсії за період з 22.05.2008р. до 31.09.2008р. у розмірі 481,60 грн. В частині позовних вимог щодо зобов’язання нарахувати підвищення до пенсії з 01.01.2008р. по 21.05.2008р. відмовлено. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року залишено без змін.

На вказані судові рішення Управлінням Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області подана касаційна скарга, у якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с.7), знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни' їй повинно виплачуватись щомісячне підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. В 2006-2008 рр. їй вказане підвищення не виплачувалось.

Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивачки, які стосуються 2006 року, суди першої та апеляційної інстанції правильно зазначили, що відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року (3367-15) ) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії "дітям війни", то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що вимоги позивачки, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог за 2007 рік, то судами правильно враховано, що п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007 (v0a6p710-07) , у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень окремих статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" (489-16) (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) положення п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов’язковим до виконання на всій території України. Відповідно до ч.2ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суди обґрунтовано встановили, що нарахування виплат за 2007 рік мало були проведено з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Приймаючи рішення про задоволення позову за 2008 рік, суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що період нарахування виплат за цей рік має обчислюватись з 22.05.2008 року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Що стосується доводів відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується "дітей війни"відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними.

Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" (121/2001) і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення (121/2001) через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Разом з тим, суд касаційної інстанції відмічає,що у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції наведені доводи щодо не позивачки, а іншої особи-ОСОБА_2, що є неприпустимим і ставить під сумнів законність прийнятого судом рішення.

Окрім того, в частині вимог за 2008рік,судом помилково вказано розмір зобов’язання підвищення пенсії позивачці - на 20% мінімальної пенсії за віком, замість необхідних за Законом 30%. В даному випадку, встановивши, що відповідачем проведена часткова виплата державної соціальної підтримки, суд мав послатися на те, що виплата має проводитись з урахуванням виплачених сум.

Крім того, з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача діяти відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити конкретні суми.

З огляду на те, що допущені судом апеляційної інстанції помилки у їх сукупності унеможливлюють прийняття рішення судом касаційної інстанції, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2009 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строки та у порядку, передбаченими статтями 235- 238 КАС України.