Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Цуркана М.І., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Черкаської обласної державної адміністрації на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2009 року та на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року у справі №2-а-791/09/2370 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Черкаської державної адміністрації, треті особи: приватний підприємець ОСОБА_2, відкрите акціонерне підприємство "Монастирищенське АТП 17140" про визнання нечинним рішення та зобов’язання вчинити дії, -

У січні 2009 року фізична особа - приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Черкаської обласної державної адміністрації, треті особи: приватний підприємець ОСОБА_2, відкрите акціонерне підприємство "Монастирищенське АТП 17140" про визнання протиправним та нечинним рішення комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах загального користування Черкаської обласної державної адміністрації щодо визначення переможцями конкурсу на самостійне виконання кейсів 25/26 маршруту Монастирище –Київ ПП ОСОБА_2, рейсів 941/942, 943/944, 945/946 маршруту Монастирище –Умань Приватного підприємця ОСОБА_2, рейсів 881/882, маршрутів Монастирище –Черкаси Відкрите акціонерне товариство "Монастирищенске АТП -17140" що були оформлені пунктами 2.21.2 та 2.22.2 протоколу засідання цього комітету від 29 грудня 2008 року № 10/2008; визнати наказ відповідача про затвердження протоколу комітету з проведення конкурсів комітету від 29 грудня 2008 року № 10/2008 протиправним про затвердження переможцями конкурсу на спірні рейси;

Справа № К-53473/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

зобов’язати Черкаську облдержадміністрацію скасувати дозволи на право перевезення пасажирів за спірними рейсами; визнати переможцем конкурсу позивача на самостійне виконання рейсів 941/942, 943/944, 945/946 і 881/882 із зобов’язанням відповідача видати наказ ОСОБА_1 дозволу на право перевезення пасажирів за вказаними рейсами та укладення з ним відповідних договорів на перевезення пасажирів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порівнянні з ПП ОСОБА_2, та ВАТ "Монастирищенске АТП-17140" позивачем були запропоновані конкурсному комітетові кращі умови перевезення пасажирів їх безпека та комфортність, крім того, треті особи надали недостовірну інформацію щодо кількості транспортних засобів.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року скасоване рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволені частково. Визнане протиправним та нечинним рішення комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах загального користування Черкаської обласної державної адміністрації щодо визначення переможцями конкурсу на самостійне виконання рейсів 941/942, 943,944, 945/946, 881/882 маршруту Монастирище –Умань приватного підприємця ОСОБА_2, рейсів 881/882, маршрутів Монастирище-Черкаси відкрите акціонерне товариство "Монастирищенське АТП -17140", що були оформлені пунктами 2.21.2 та 2.22.2 протоколу засідання цього комітету від 29 грудня 2008 року №10/2008. Зобов’язано визнати переможцем конкурсу на самостійне виконання рейсів 941/942,943/944,945/946, 881/882 маршруту Монастирище-Умань, 881/882 маршруту Монастирище-Черкаси приватного підприємця ОСОБА_1.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду Черкаська обласна державна адміністрації, звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої інстанції та апеляційної інстанції встановлено, що позивач має ліцензію на надання послуг з внутрішнього перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування з терміном дії до 14.09.2012 р. Конкурс на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах загального користування: рейсів 941/942,943/944,945/946, 881/882 маршруту Монастирище - Умань за участю ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а за маршрутом Монастирище - Черкаси рейси 881/882, за участю ВАТ "Монастирищенске АТП -17140" та ОСОБА_1 відбувся 29.12.2008 р.. протокольним рішенням конкурсного комітету переможцями визнані: відкрите акціонерне товариство "Монастирищенське АТП-17140" на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міському автобусному маршруті "Монастирище-Черкаси", а на міжміському автобусному маршруті "Монастирище-Умань" - ФОП ОСОБА_2 Позивач не погоджується з рішенням конкурсної комісії і вважає його протиправним.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог послався на ті обставини, що при визначені конкурсним комітетом при визначенні переможців конкурсу враховані приписи п. 20 Порядку проведення конкурсу (139-2003-п) , а рішення прийняте в межах наданих повноважень.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги послався на ті обставини, що позивачем запропоновані кращі умови для перевезення пасажирів, при цьому апеляційний суд послався на стаж перевезень позивача, який складає 10 р., що здійснював 100% перевезення на спірних маршрутах, наявності кращого рухомого складу, брав на себе зобов’язання зменшити тарифи, має 12 працюючих водіїв та 9 одиниць транспорту.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з наступних підстав.

Згідно обставин справи позивач оскаржує протокольне рішення комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів за вищевказаними маршрутами, посилаючись на ті обставини, що ним запропоновані кращі умови перевезення пасажирів, тому його повинні визнати переможцем конкурсів на перевезення пасажирів на спірні маршрути.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" організація пасажирських перевезень покладається: на міжнародних та міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), - на урядовий орган державного управління на автомобільному транспорті; на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньо-обласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи обласні держадміністрації; на міських автобусних маршрутах загального користування - на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані: забезпечувати формування автобусної маршрутної мережі загального користування та розробляти перспективи їх розвитку; проводити конкурс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування; забезпечувати укладання договору на автобусних маршрутах загального користування із автомобільним перевізником - переможцем конкурсу на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування та забезпечувати контроль за виконанням ним умов договору чи дозволу.

Статтею 11 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що організація перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування здійснюється в межах повноважень урядовим органом державного управління на автомобільному транспорті, місцевими державними адміністраціями та, в межах делегованих цим Законом повноважень, органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Визначення пасажирського перевізника на автобусному маршруті загального користування згідно ст.44 вказаного Закону здійснюється виключно на конкурсних засадах. Проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на замовників перевезень автобусними маршрутами загального користування, тобто на органи владних повноважень. Для підготовки та проведення конкурсу замовник утворює конкурсний комітет, до складу якого включаються представники відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також організацій споживачів послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування.

В позовних вимогах позивач посилається на допущення порушень при проведенні конкурсу відповідачем та третіми особами.

Згідно Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 139 (139-2003-п) визначені процедура, умови підготовки, проведення конкурсу та визначення переможця конкурсу. Відповідно до вимог Порядку відповідач створив конкурсний комітет для підготовки та проведення конкурсу на перевезення пасажирів. Комітетом по проведенню конкурсу у листопаді 2008 р. в газеті було опубліковане оголошення про конкурс на перевезення пасажирів за вказаними маршрутами та умови конкурсу.

При розгляді спору суд першої інстанції не встановив порушень умов проведення конкурсу, умов підготовки, порядку та процедури проведення конкурсу, чи інших порушень згідно вимог п.20 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (139-2003-п) , діючого на час спірних правовідносин. Посилання позивача щодо надання третім особами недостовірної інформації щодо наявних транспортних засобів не знайшло підтвердження в судовому засіданні. Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що в порушення вимог п.9 основних умов конкурсу на перевезення пасажирів, яким заборонено під час здійснення нерегулярного перевезення пасажирів використання автобусів, переобладнаних з вантажних транспортних засобів, та укладення з перевізниками договорів, які передбачають використання таких транспортних засобів на маршрутах з регулярним перевезенням пасажирів, позивач запропонував на конкурс три автобуси переобладнані з вантажних транспортних засобів згідно довідки УДАЇ УМВС України в Черкаській області. Посилання суду апеляційної інстанції, що позивачем запропоновані кращі умови для перевезення пасажирів на конкурсних маршрутах обставинами справи не підтверджуються.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведеного судом першої інстанції прийняте законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, але апеляційним судом скасоване помилково.

За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки суду апеляційної інстанції, а касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до закону але помилково скасоване судом апеляційної інстанції.

Виходячи з наведеного, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

Касаційну скаргу Черкаської обласної державної адміністрації задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року скасувати.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2009 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.