К-14854/10-С Про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - 09.09.2010 Прийняття

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 17 липня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року в справі № 4/251/08-А11 за позовом управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до відкритого акціонерного товариства "Південкольорметгазоочистка" про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

У травні 2008 року управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя звернулося в суд з позовом до ВАТ "Південкольорметгазоочистка" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії в сумі 14243,96 грн. за період з січня 2007 року до квітня включно 2008 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно ст. 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" –" з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є об’єктом оподаткування, збором за ставкою 100 % від об’єкта оподаткування. Працівнику структурного підрозділу відповідача ОСОБА_1 була призначена пенсія на пільгових умовах на підставі п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі зниженням пенсійного віку, встановленого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , п.п.6.1 п.6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" №21-1 (z0064-04) витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підлягають відшкодуванню за рахунок власних коштів підприємства у розмірі 100 відсотків фактичних витрат.

Постановою господарського суду Запорізької області від 17 липня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими рішеннями по справі управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що працівнику відповідача ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №2. Позивач на підставі ст. 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", пунктів "б" –"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII, п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 за період з січня 2007 року по квітень 2008 року в сумі 14243,96 грн..

Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог послалися на ті обставини, що згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) при виплаті пенсій особам, яким призначені пенсії відповідно до пунктів "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не встановлено обов’язку відшкодування відповідачем виплачених з доставкою пільгових пенсій та що на час прийняття Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) Закон України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) не передбачав обов’язку відшкодування підприємствами виплачених працівниками відповідних пільгових категорій на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Працівнику ВАТ "Південкольорметгазоочистка" у 2003 р. була призначена пенсія на пільгових умовах за списком №2 на підставі п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що сторонами не заперечується. Позовні вимоги стосуються компенсації витрат позивача на виплату і доставку пільгових пенсій працівнику відповідача за період з січня 2007 року по квітень 2008 року в сумі 14243,96 грн..

Відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 400/97-ВР (400/97-ВР) ).

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" – "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв’язку з набранням чинності Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-15 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-IV (1058-15) ) з 1 січня 2004 року.

Так, пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (1058-15) (в редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату та доставку пільгової пенсії працівнику відповідача) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV (1058-15) в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII (1788-12) . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті

28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-IV (1058-15) , у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п’ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року –за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Однак ці норми не стосуються спірних відносин, оскільки не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"–"з" статті 13 Закону № 1788-XII. Вони були направлені, зокрема, на врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п’ятий). Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин.

Виходячи з наведеного суди першої та апеляційної інстанції прийшли до помилкових висновків, що до набрання чинності Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) чинним законодавством не був передбачений порядок покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на підставі п. "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і що вказані виплати проводяться з Державного бюджету.

Аналізуючи наведені законодавчі норми позовні вимоги позивача законні та обґрунтовані. Вищого адміністративного

Доводи управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя спростовують доводи суду першої та апеляційної інстанції, а касаційна скарга підлягає задоволенню із скасуванням рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги позивача дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанції винесені незаконні і необґрунтовані рішення, постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, які підлягають скасуванню, враховуючи, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але неправильно дана оцінка обставинам справи суд касаційної інстанції має підстави для ухвалення по справі нового рішення та з урахуванням наведеного заявлений позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 17 липня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення.

Позов управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя до відкритого акціонерного товариства "Південкольорметгазоочистка" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії задовольнити.