К-32852/09-С Про перерахунок пенсії - 08.09.2010 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області на постанову Докучаєвського міського суду Донецької області від 31 березня 2009 року і постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області про перерахунок пенсії,-

У березні 2009 року позивач звернувся із зазначеним позовом посилаючись на те, що є пенсіонером за віком, має статус дитини війни, а відтак має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"від 18 листопада 2004 року №2195-ІV (далі Закон №2195-ІV (2195-15) ).

Посилаючись на те, що вимоги Закону №2195-ІV (2195-15) не виконані, а його звернення про збільшення пенсії залишено без задоволення, просив зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії за 2006-2007 роки.

Постановою Докучаєвського міського суду Донецької області від 31 березня 2009 року, зміненої постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2009 року позов задоволено частково, зобов’язано відповідача провести перерахунок і виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9 липня по 31 грудня 2007 року, в решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати та відмовити в позові.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.

Судами встановлено, що позивач має статус дитини війни і згідно статті 6 Закону №2195-ІV право на державну соціальну підтримку, зокрема на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Перерахунок і виплата пенсії у відповідності статті 6 Закону №2195-ІV у спірний період не проводився.

Задовольняючи частково позов суди, на підставі наявних у справі даних встановили і правильно виходили з того, що з дня набрання рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) чинності, до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 6 зазначеного Закону №2195-ІV (2195-15) , у редакції даного періоду.

Так, відповідно до статті 6 Закону №2195-ІV останнім пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік"(з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", а тому пенсійний орган зобов’язаний був діяти в межах вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку щодо права позивача на соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог статті 6 Закону №2195-ІV, з дня набрання рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) , чинності.

Положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті мінімального розміру пенсії за віком. Тому доводи про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком"застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом (1058-15) і не стосується дітей війни відповідно до статті 6 Закону, є помилковими.

Не може бути підставою для відмови у позові і відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов'язань, покладених на пенсійні органи законодавством.

Виходячи з наведеного, рішення судів відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, а тому підстав скасування судових рішень колегія суддів не вбачає.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасоване правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області залишити без задоволення, а постанову Докучаєвського міського суду Донецької області від 31 березня 2009 року і постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2009 року - без змін.