Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів:

Цуркана М.І.

Гончар Л.Я.

Черпіцької Л.Т.

Харченка В.В.

Бим М.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про оскарження бездіяльності і здійснення перерахунку недоплаченої щомісячної допомоги дитині війни, –

ОСОБА_6 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про оскарження бездіяльності і здійснення перерахунку недоплаченої щомісячної допомоги дитині війни.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2008 року позов задоволено частково. Зобов’язано У правління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва виплатити ОСОБА_6 на погашення заборгованості по виплаті зазначеного підвищення за 2006 і 2007 роки 2744 гри. 31 коп., а також з 1 січня 2008р. підвищити їй пенсію на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"та сплачувати у передбачених законом розмірах.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2009 року апеляційна скарга У правління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва задоволена частково. Постанова Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2008 року скасована. Ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково. Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м, Миколаєва нарахувати ОСОБА_6 доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"за період з 03 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 має статус дитини війни та згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на щомісячне підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік"від 20.12.2005 року (зі змінами та внесеннями 19 січня 2006 року) пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"від 18 листопада 2004 року, повинні були запроваджуватись у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету. Оскільки, Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії "дітям війни", пільги, встановлені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"запроваджені не були. Виходячи з цього, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 (v0a6p710-07) №6-рп\2007, визнано неконституційним положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"щодо зупинення на 2007 рік дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином, суд зробив вірний висновок, що з моменту ухвалення рішення Конституційним судом України відповідач повинен діяти у відповідності з діючою нормою ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"та здійснювати позивачу доплату до пенси у розмірі встановленому зазначеною нормою Закону, оскільки при розмірі мінімальної пенсії за віком віком, яка підлягає застосуванню при розрахунку 30% доплати до пенсії дітям війни, відповідач повинен виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", так-як, законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державну пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відтак, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії за період з 3 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2009 року –без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.