Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Васильченко Н.В., Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Цуркана М.І.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2008 року у справі №2-а-35/08 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області про визнання дій протиправними зобов’язання виплатити недоплачену разову грошову допомогу, -

Позивач звернулась до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила стягнути з відповідача на її корить недосплачену суму допомоги до 5 травня як учаснику війни за 2004-2007 роки.

Постановою Кіровського міського суду Луганської області від 07 лютого 2008 року позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2008 року постанова суду першої інстанції в частині задоволенні позовних вимог за 2005,2006 роки скасована та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. В решті постанова суду першої інстанції залишена без змін.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначене вище судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником війни, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ч.5 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"має право на отримання одноразової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банку.

Управління праці та соціального захисту населення здійснювало нарахування та виплату вказаної щорічної разової грошової допомоги у 2005-2006 р.р. - по 50 грн., у 2007 році - 55 грн. При цьому відповідач керувався положеннями ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", ст. 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", ст. 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що позов в частині визнання протиправними дій за 2005-2006 роки та стягнення грошової допомоги за вказаний період є необґрунтованим у зв'язку з тим, що Закони України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) та "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) , якими були встановлені обмеження по виплаті допомоги до 5-ого травня не були визнані неконституційними та діяли на момент проведення цих виплат.

Разом з тим, частково скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов в частині виплат за 2004 та 2007 роки, апеляційний суд своє рішення мотивував тим, що Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-27/2004 від 01.12.04 року, положення статті 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік"та Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) положення п. 13 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", тобто положення цих Законів, які обмежували розмір щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Однак, такий висновок суду є помилковим, оскільки зроблений без урахування того, що для звернення до суду встановлено річний строк, а його пропущення у відповідності до ст.. 100 КАС України (2747-15) є підставою для відмови в задоволенні позову, зокрема в частині виплат за 2004 рік.

Крім того, п. 13 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"втратив чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 09 липня 2007 року, а виплата щорічної разової грошової допомоги здійснювалася до 5 травня–в період коли наведені норми Закону були чинними, а їх виконання було обов'язковим для Управління.

В даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня інвалідам війни.

Для вирішення цього спору суду слід було визначитися, який з вказаних законів є приоритетним та підлягав застосуванню.

Згідно із ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада. Конституція України (254к/96-ВР) не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмету правового регулювання. Відсутній також закон України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті з мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997р. №4-зп (v004p710-97) у справі про набуття чинності Конституцією України (254к/96-ВР) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопередметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом. автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

За змістом ч. 3 ст. 150 Конституцій України рішення Конституційного Суду є обов’язковими до виконання на території України.

Відповідно до ч.2ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону у часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Оскільки позивачеві допомога була виплачена до 5 травня, то на момент здійснення виплат відповідач діяв законно.

Судами обставини справи встановлені повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення частково незаконних судових рішень.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області –задовольнити.

Скасувати постанову Кіровського міського суду Луганської області від 07 лютого 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2008 року, та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області про зобов'язання виплатити недоплачену разову щорічну грошову допомогу до 5-ого травня –відмовити в повному обсязі.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.