Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому

засіданні

касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009

та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2009

у справі № 2-а-9237/09 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві

про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,

У жовтні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про перерахунок з 06.07.2008 пенсії, призначеної відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та додаткової пенсії, встановленої ст. 50 цього Закону.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2009, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009, позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.10.2008 відповідно до частини 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з розрахунку пенсії за віком з послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії у зв'язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком та провести виплату нарахованої пенсії; провести перерахунок додаткової пенсії позивачу з 01.10.2008 відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії у зв'язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком та провести виплату нарахованої додаткової пенсії.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначену відповідно до норм Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення від настання безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та у інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статі 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі статтею 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 4 статті 54 зазначеного Закону в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що нарахування додаткової пенсії позивачу проводилось з розрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"від 28.05.2008 № 530 (530-2008-п) .

Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України, яка звужує обсяг встановлених законом прав.

Також суди правильно не взяли до уваги посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом (796-12) .

Згідно зі статями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Згідно з частиною 3 ст. 67 вказаного Закону у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивачу має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Підпунктами 12 і 15 пункту 28 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" (107-17) до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"внесені зміни, відповідно до яких інвалідам 2 групи, віднесеним до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та державна пенсія призначаються відповідно в розмірі 20 процентів і 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Також зазначеним Законом змінено статтю 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та встановлено, що максимальний розмір пенсії, призначених відповідно до цього Закону (796-12) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), не може перевищувати двадцяти мінімальних розмірів пенсій за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) зазначені зміни були визнані неконституційними.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають силу з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню починаючи з дня звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, тобто з 01.10.2008.

Відповідно до частини 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснений в межах касаційної скарги, як це передбачено частиною 1 ст. 220 КАС України.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009 та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.