А36/314-07 Про визнання угоди недійсною та стягнення коштів - 05.08.2010 Прийняття

Прокурор м. Жовті Води в інтересах держави в особі Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту –позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Векта" (далі по тексту –відповідач 1, ТОВ "Векта") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Холдінг" (далі по тексту –відповідач 2, ТОВ "Е-Холдінг") про визнання недійсною угоди купівлі-продажу на суму 68245,74 грн. укладеної між відповідачами та стягненне з відповідача 2 на користь відповідача 1 68245,74 грн., отриманих за спірною угодою; стягненне з відповідача 1 в доход держави вартість товару одержаного від відповідача 2 за спірною угодою у сумі 68245,74 грн.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2007 позов задоволено. Визнано недійсною усну угоду купівлі-продажу на суму 68245,74 грн., укладену між ТОВ "Векта"та ТОВ "Е-Холдінг". Стягнуто з ТОВ "Векта"на користь держави суму у розмірі 68245,74 грн., з ТОВ "Е-Холдінг"стягнуто суму у розмірі 68245,74 грн. на користь ТОВ "Векта".

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2008 скасовано постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2007 залишити в силі, у позові відмовлено.

В касаційній скарзі Жовтоводська ОДПІ просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2008, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2007, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга Жовтоводської ОДПІ не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до угоди купівлі-продажу від 20.08.2005 ТОВ "Векта"продало ТОВ "Е-Холдінг"згідно прибутково-видаткових накладних заморожені свині напівтушки на суму 68245,74 грн., з урахуванням ПДВ. Зазначена угода укладена в усній формі.

Оплата товарно-матеріальних цінностей відповідача 1 здійснена в готівковій формі через касу відповідача 2 з оформленням прибуткових касових ордерів.

Відповідно до статті 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини 2 статті 215 цього Кодексу недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

На підставі пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу"органи державної податкової служби можуть звертатися до судів з позовними заявами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за право чинами вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на нікчемність. Висновок суду щодо нікчемності має бути викладений в мотивувальній частині.

Крім того, відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що санкції можуть бути застосовані до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, з дотриманням строків, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України, а саме, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Проте суд першої інстанції помилкового не застосував дану норму закону, а тому таке рішення було скасовано обґрунтовано.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2008 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.