Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Нечитайла О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2006

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2007

у справі №2-25/15719-06А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Авто-Сервіс"

до Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Авто-Сервіс" (далі по тексту –позивач, ТОВ "Приват-Авто-Сервіс") звернулось до суду з позовом до Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі по тексту –відповідач, Сакська ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень про донарахування податку на прибуток у розмірі 5119,49 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1620,42 грн.; про донарахування податку на додану вартість у розмірі 1840,04 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 920,20 грн., про донарахування податку з власників транспортних засобів і інших механізмів у розмірі 1817,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 726,80 грн.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2006, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2007, позов задоволено.

В касаційній скарзі Сакська ОДПІ просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2006 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга Сакської ОДПІ не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача за період з 01.01.2005 по 31.12.2005 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, про що складено акт перевірки від 20.03.2006 № 51/32192115/23-01.

За результатами перевірки позивачу винесені податкові повідомлення рішення від 21.03.2006 № 0000512301/0 про донарахування підприємству податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5119,49 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1620,42 грн.; від 21.03.2006 № 0000522301/0 про донарахування податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1840,40 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 920,20 грн.; від 28.03.2006 № 0000201701/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку власників транспортних засобів та інших машин та механізмів у розмірі 1817,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 726,80 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку до Євпаторійської ОДПІ, податкове повідомлення-рішення від 28.03.2006 № 0000201701/0 визнано нечинним в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 205,00 грн.

За результатами оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень до ДПА України, було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000512301/2 та № 0000522301/2 від червня 2006 року, податкове повідомлення-рішення від 28.03.2006 залишено без змін, рішення Євпаторійської ОДПІ та ДПА в Автономній Республіці Крим щодо результатів розгляду скарг, скасовані.

Матеріалами справи встановлено, що позивач на підставі усної домовленості придбав у ПП "Буд Ресурс"автошини, що підтверджується податковою накладною від 28.10.2004. В акті перевірки зазначено, що термін дії вказаного договору між ТОВ "Приват-Авто-Сервіс" та ПП "Буд Ресурс" визначений до 31.12.2005. Але відповідачем не надано доказів закінчення строків договору 31.12.2005.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у позивача не було підстав для включення кредиторської заборгованості у розмірі 9199,96 грн. до складу валового доходу, оскільки строк здійснення оплати за отриманий товар сторонами по угоді не визначений, вимога про оплату та претензія не направлялись, рішення суду про стягнення заборгованості відсутнє.

Зазначена заборгованість не може бути включена до складу валових доходів і як фінансова допомога, адже відповідно до частини 3 підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безповоротною фінансовою допомогою вважається сума заборгованості платника податків перед юридичною або фізичною особою, яка залишилась не стягнутою після закінчення строку позовної давності. Виходячи з викладено, в даному випадку строк давності не скінчився.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що посилаючись на підпункт 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", відповідач неправомірно виключив зі складу валових витрат суму 3382,86 грн.

Відповідно до пункту 3.19 Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, операції із заміною на дорожних транспортних засобах шин і акумуляторних батарей не відносяться до реконструкції, модернізації, технічного переобладнання і інших видів поліпшення дорожніх транспортних засобів. А тому, заміна шин та акумулятора –це лише технічне обслуговування автомобіля, підтримка його технічної справності, а не його поліпшення.

Зазначені витрати, відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", по першій події –включаються у валові витрати, пов'язані з підготовкою, організацією, та веденням виробництва, продажу продукції (робіт, послуг).

Таким чином, вартість встановлених на автомобіль шин включається до витрат поточного періоду та відноситься до складу валових витрат.

На підставі акту перевірки позивачу податковим повідомленням рішенням від 28.03.2006 № 0000201701/0 було донараховано податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин у розмірі 2543,80 грн. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"платник податків звільняється від зобов'язання по наданню податкової декларації за звітний період на протязі поточного року, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік.

Статтею 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин та механізмів"податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів станом на 1 січня поточного року. Юридичні особі мають подавати в податкові органи, в терміни, визначені законом для річного звітного періоду, розрахунки суми податку за формою затвердженою центральним податковим органом України.

Згідно з частиною 1 статті 6 цього Закону України податок з власників транспортних засобів нараховується юридичною особою на підставі даних про наявність транспортних засобів станом на 1 січня поточного року. Законом не передбачено надання уточнюючої декларації та необхідності здійснення доплати суми податку в зв'язку із збільшенням податкової ставки.

Відповідно до пункту15 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" та деяких законодавчих актів України"були змінені ставки податку з власників транспортних засобів. Тому позивачем були розраховані податкові зобов'язання по даному податку у відповідності до положень статті 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин та механізмів", тобто по ставці діючої на 01.01.2005.

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що підвищення ставок податку з власників транспортних засобів здійснено з 31.03.2005, ТОВ "Приват-Авто-Сервіс" правомірно обчислено податок з власників транспортних засобів.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2006 та ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2006 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом місяця з дня відкриття таких обставин.