Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Брайко А.І., Маринчак Н.Є., Рибченко А.О., Шипуліна Т.М.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (далі –СПД ОСОБА_1)

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2008

у справі № 10/247-НА (22а-92/08)

за позовом СПД ОСОБА_1

до Шепетівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі –Шепетівська ОДПІ)

про визнання протиправним та скасування рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Позов подано про скасування рішення Шепетівської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.02.2007 № 0000262303/0/2085.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 22.05.2007 позов задоволено з мотивів порушення контролюючим органом законодавчо встановленої процедури проведення перевірки, що виключає правомірність рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2008 зазначене рішення місцевого суду скасовано; у задоволенні позову відмовлено. У прийняття цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що податковим органом було проведено спірну перевірку на підставі направлень з дотриманням вимог Закону, тоді як у будь-якому разі порушення органом державної влади порядку здійснення перевірки господарюючого суб’єкта не є підставою для звільнення останнього від відповідальності за вчинені правопорушення.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України СПД ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову Львівського апеляційного адміністративного суду та залишити в силі рішення місцевого суду зі справи, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним даним. Зокрема, скаржник наголошує на відсутності за даних обставин підстав проведення як планової, так і позапланової перевірок позивача, що виключає законність акта індивідуальної дії, прийнятого за наслідками такої перевірки.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги СПД ОСОБА_1 з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за наказом Державної податкової адміністрації від 01.02.2007 № 46 згідно з планом проведення перевірок відділом оперативного контролю на лютий 2007 року на підставі направлень від 15.02.2007 № 1064 та № 1067 працівниками Шепетівської ОДПІ було проведено перевірку господарської одиниці –належного позивачеві магазину - щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, оформленої актом від 15.02.2007 № 22010413/2302, в ході якої було виявлено факт здійснення позивачем продажу товарів без використання книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки та без видачі розрахункових документів установленого зразка, а також незабезпечення відповідності суми готівкових коштів у місці здійснення розрахункових операцій загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями. За наслідками цієї перевірки контролюючим органом було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.02.2007 № 0000262303/0/2085, згідно з яким СПД ОСОБА_1 зобов’язано сплатити штраф у сумі 926 грн.

У розгляді цієї справи попередні судові інстанції дійшли різних висновків щодо законності проведення названої перевірки СПД ОСОБА_1 Так, основним мотивом задоволення цього позову місцевим судом було зазначено, зокрема, відсутність передбачених законом підстав для проведення позапланової перевірки позивача, тоді як спірна перевірка не може вважатися плановою з огляду на приписи частини сьомої статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Згідно зі статтею 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин):

позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин… (частина шоста);

позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , а в інших випадках - за рішенням суду (частина сьома).

Отже, позаплановими перевірками є перевірки, що проводяться з підстав, наведених у частині шостій статті 111 названого Закону, а також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) . Тобто у будь-якому разі перевірки щодо додержання суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) мають статус позапланових у розумінні статті 111 "Про державну податкову службу в Україні", однак їх проведення не пов’язано з обставинами, переліченими у частині шостій цієї статті.

Відповідно до пункту 2.6 Додатку 2 до Наказу Державної податкової адміністрації України від 11.10.2005 № 441 "Методичні рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб"(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитись позапланові перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки.

Пунктами 2.7, 2.8, 2.9 названих Методичних рекомендацій передбачено, що перевірки проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку. За рішенням керівника податкового органу дані перевірки можуть проводитися спільно з іншими підрозділами державної податкової служби у межах їх компетенції. За необхідності за рішенням керівника органу державної податкової служби перевірки можуть проводитися спільно з іншими контролюючими органами. За результатами проведеної перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу складається типовий акт.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши факт проведення спірної перевірки за наказом Державної податкової адміністрації від 01.02.2007 № 46 згідно з планом проведення перевірок відділом оперативного контролю на лютий 2007 року та на підставі направлень, дійшов обґрунтованого висновку про законність та правомірність цієї перевірки.

Однак у будь-якому разі власне недотримання податковим органом вимог законодавства під час проведення перевірки суб’єкта господарювання не звільняє останнього від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог чинного законодавства.

Перевищення податковим органом своєї компетенції тягне за собою застосування до службових осіб цього суб’єкта владних повноважень відповідних заходів примусу в розрізі адміністративної, кримінальної відповідальності тощо, однак жодним чином не звільняє господарюючого суб’єкта від обов’язку сплати штрафних санкцій у необхідному розмірі відповідно до чинного законодавства України. Отже, навіть виявлені факти порушення процедури проведення спірної перевірки (у разі їх наявності) не мають обов’язковим наслідком недійсність рішень, прийнятих за результатами цієї перевірки.

Відтак оскільки, як вірно зазначив апеляційний суд, власне факт вчинення порушень, зафіксованих в названому акті перевірки, позивачем не заперечується, розмір застосованих штрафних санкцій ним не оспорюється, то підстав для скасування рішення Шепетівської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.02.2007 № 0000262303/0/2085 не вбачається.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 відхилити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2008 у справі № 10/247-НА (22а-92/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий суддя М.І. Костенко