Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Островича С.Е., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою державного підприємства "Миколаївський науково-дослідний проектний інститут землеустрою" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року у справі №22-а-154/2008 за позовом державного підприємства "Миколаївський науково-дослідний проектний інститут землеустрою" до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області про скасування рішення, -

У грудні 2006 року державне підприємство "Миколаївський науково-дослідний проектний інститут землеустрою" звернулося в суд з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області, в якому просила скасувати рішення відповідача №86 від 24.10.2006 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 26 червня 2007 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалене нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду державне підприємство "Миколаївський науково-дослідний проектний інститут землеустрою" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.10.2006 року на підставі акту перевірки від 21.09.2006 року № 588 відповідачем винесене рішення №86 про застосування економічних санкції за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 7194.00 грн.

Підставою накладення санкцій є перевищення вартості робіт ніж це передбачено Законом України "Про захист конституційних прав громадян на землю" (2375-15) .

Відповідно до п. 8 ст. 118 Земельного кодексу України, проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян, які зацікавлені в приватизації земельної ділянки. Виконання робіт здійснюється організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюється угодою сторін.

Позивач має відповідні дозволи щодо виконання робіт по розробці проектів відведення земельних ділянок.

Виконання робіт з землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, здійснювалося позивачем на умовах відповідних договорів № 1574 від 29.12.2005 р., № 1747 від 28.02.2006 р., № 1795 від 15.03. 2006 р., № 1994 від 03.05.2006 р. Вартість цих робіт розраховувалася відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю".

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 р. передбачений вичерпний перелік робіт із землеустрою: обстежу вальні, вишукувальні, топографо-геозедичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою.

Документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за використанням проектів, тощо.

Статтею 56 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року визначений вичерпний перелік технічної документації із землеустрою щодо (складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку: а) пояснювальна записка; б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; в) копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; г) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди; д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; є) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон. зон санітарної охорони. санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; є) кадастровий план земельної ділянки; ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Отже, роботи із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, є взаємопов'язаними та такими, що доповнюють одна одну, виконуються в комплексі, передбачають як польові вимірювання, так і обробку теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж ділянок та лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, оскільки всі ці дані наносяться на кадастровий план земельної ділянки, який відповідно до припису ст. 56 Закону України "Про землеустрій", є завершальним в переліку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку.

Таким чином, Закон України "Про захист конституційних прав громадян на землю" (2375-15) застосовується виключно у випадку, коли громадянин України безоплатно приватизує земельну ділянку та визначає фінансові засади щодо реалізації громадянами України прав власності на землю, відповідно до ст. 14 Конституції України, є Законом спеціальної дії, яким впорядковано плату, яку мають сплачувати громадяни України у випадках безоплатної приватизації ними земельних ділянок. Тому стягнення плати за проведення робіт із землеустрою, пов'язаних з виготовленням документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку понад встановлені розміри, є порушенням норм Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю" (2375-15) .

Вартість робіт із землеустрою відповідно ст. 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю" не може перевищувати: 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв); 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України відповідно до статті 121 Земельного кодексу України.

Разом з тим, державним підприємством "Миколаївський науково-дослідний проектний інститут землеустрою" були перевищені граничні розміри плати за виготовлення документів, що посвідчують право власності громадян на земельну ділянку, передбачені ст. 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю".

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки, несуть відповідальність, передбачені Законом України "Про державну податкову служб в Україні" (509-12) (ст.ст. 11 - 13).

Тобто, відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" (507-12) тільки вказані статті розповсюджуються на діяльність держінспекції цін.

Статтею 11-1 передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), тобто конкретно вказані підстави перевірки, на які розповсюджується вказаний порядок і які розширеному тлумаченню не підлягають.

Порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок з обов'язковим повідомленням про початок перевірки за 10 днів детально регламентований Указом Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", де передбачений вичерпний перелік органів, на які він розповсюджується - органи державної податкової служби, митні органи, органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби. В даному переліку відсутні органи державної інспекції з контролю за цінами.

Таким чином, органи державної інспекції з контролю за цінами не зобов’язані були дотримуватися вимоги Закону України "Про державну податкову служб в Україні" (509-12) .

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог щодо скасування рішення відповідача №86 від 24.10.2006 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм

матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу державного підприємства "Миколаївський науково-дослідний проектний інститут землеустрою" –відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.