К-12007/10-С Про стягнення з Державного бюджету суми відшкодування податку на додану вартість - 29.07.2010 Прийняття

Закрите акціонерне товариство "Холдингова компанія "Бліц-Інформ"(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва (далі –відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України у місті Києві (далі –відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України відшкодування податку на додану вартість за квітень 2008 року у сумі 118530,00 грн. (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 07 липня 2009 року).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у місті Києві на користь Закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ"відшкодування податку на додану вартість за квітень 2008 року у сумі 118530,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Деснянському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В заяві про приєднання до касаційної скарги Прокуратура Деснянського району міста Києва підтримала вимоги касаційної скарги ДПІ у Деснянському районі м. Києва.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у Деснянському районі м. Києва та заява Прокуратури Деснянського району міста Києва про приєднання до касаційної скарги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ"було подано до ДПІ у Деснянському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2008 року, у рядку 25 якої позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 1858719,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку – 1858719,00 грн. (рядок 25.1).

ДПІ у Деснянському районі м. Києва провела виїзну позапланову перевірку ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ"з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок в установі банку за квітень 2008 року, за результатами якої було складено довідку № 3613/23-4/20050164 від 21 липня 2008 року.

Перевіркою було підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2008 року у розмірі 1858719,00 грн. та вказано, що за результатами перевірки ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ"сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2008 року у сумі 118530,00 грн. підлягає доопрацюванню, що пов’язано з ненадходженням відповіді на запити щодо проведення зустрічних перевірок та інформаційних довідок по основному постачальнику. Також зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб’єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки.

Згідно платіжного доручення № 0000002948 від 23 грудня 2008 року ГУ ДКУ у м. Києві перерахувала на рахунок позивача в установі банку відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1740189,00 грн., сума 118530,00 грн. залишилася не відшкодованою. Стягнення вказаної суми є предметом даного спору.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем була правомірно заявлена до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість за квітень 2008 року в розмірі 118530,00 грн. і вона підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , оскільки перевіркою не було встановлено порушень при визначенні позивачем податкового зобов’язання за квітень 2008 року; перевіркою не було встановлено порушень при визначенні позивачем податкового кредиту за квітень 2008 року; не виявлено порушень при визначенні від’ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту в квітні 2008 року, а також не виявлена неправильність визначення суми бюджетного відшкодування за квітень 2008 року. Також суди виходили з того, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування, з урахуванням того, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковим органом зустрічних перевірок, тому порушення строків проведення зустрічних перевірок не може продовжувати встановлені Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) строки бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість"бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (168/97-ВР) ).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

Згідно довідки № 3613/23-4/20050164 від 21 липня 2008 року, складеної за результатами проведення ДПІ у Деснянському районі м. Києва виїзної позапланової перевірки ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ"з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок в установі банку за квітень 2008 року, перевіркою не було встановлено порушення позивачем порядку ведення податкового обліку, зокрема, перевіркою не встановлено порушень при визначенні сум податкових зобов’язань за квітень 2008 року (пункт 3.2.1. довідки); перевіркою не встановлено порушень при визначенні від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість у квітні 2008 року (пункт 3.3.2. довідки); перевіркою не встановлено недостовірності нарахування суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2008 року (пункт 3.4. довідки).

Зокрема, в пункті 3.2.2. довідки встановлено, що ПП "Альфа Папір"були виписані належним чином оформлені податкові накладні на адресу ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ", перелік яких наведено в довідці, на поставку картону на суму податку на додану вартість 771162,63 грн., які включені позивачем до податкового кредиту та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2008 року. До ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надісланий запит щодо надання інформаційної довідки по ПП "Альфа папір", на дату складання довідки відповіді від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Крім іншого, в пункті 3.4. довідки встановлено, що згідно з даними податкової декларації з податку на додану вартість платника за квітень 2008 року ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ"відображені такі показники: залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду –1858719,00 грн.; частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) –1858719,00 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню –1858719,00 грн. Дані перевірки відповідають даним платника, відхилень не встановлено. Сума податку на додану вартість у розмірі 1858719,00 грн., яка підлягає відшкодуванню, підтверджена відповідними платіжними дорученнями, сплаченими у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), складає 1858719,00 грн.

Також матеріали справи містять довідку ДПІ у Деснянському районі м. Києва №5563/23-4/20050164 від 09 вересня 2008 року "Про результати виїзної позапланової перевірки ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ"з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в установі банку за травень та червень 2008 року", у пункті 3.1.3. "Перевірка правильності визначення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість у квітні 2008 року"якої встановлено, що залишок від’ємного значення попереднього податкового період за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 1858719,00 грн. Щодо фактичної сплати податку на додану вартість у складі товарів (послуг) у сумі 118530,00 грн. податковий орган не заперечував та зазначив, що в обґрунтування правомірності задекларованих сум позивачем при проведенні перевірки були надані всі необхідні документи, які згідно Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) підтверджують право позивача на бюджетне відшкодування, зокрема: декларації з податку на додану вартість, розрахунки суми бюджетного відшкодування, заяви про повернення бюджетного відшкодування, податкові накладні, платіжні доручення.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу заявлених сум бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розумінні підпунктів "б", "в"підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) ДПІ у Деснянському районі м. Києва мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми 118530,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов’язок, передбачений Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , не був виконаний ДПІ у Деснянському районі м. Києва, чим були порушені права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість позовних вимог та правомірно задовольнив позовні вимоги.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що позивач не мав права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту, в залежності від якого і визначається сума бюджетного відшкодування, з урахуванням того, що податковим органом отримані не всі відповіді на запити про проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковим органом зустрічних перевірок, тому порушення строків проведення зустрічних перевірок не може продовжувати встановлені Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) строки бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, касаційна ДПІ у Деснянському районі м. Києва та заява Прокуратури Деснянського району міста Києва про приєднання до касаційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2009 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва та заяву Прокуратури Деснянського району міста Києва про приєднання до касаційної скарги залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року залишити без змін.