Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області

на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2008 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 р.

у справі № 2-а-8950/08 ( 22-а-29839/08 )

за позовом ОСОБА_4

до Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області

про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії, -

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області провести перерахунок доплати до пенсії згідно зі ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка має бути встановлена у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, з встановленої ст. 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"мінімальної заробітної плати у сумі 440 грн., з 01.07.2007 р.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2008 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 р., позов задоволено. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_4 згідно зі ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісяця за період з 09.07.2007 р. по 01.10.2007 р. та з розрахунку 460 грн. щомісяця за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р.

Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області подало касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України, виконуючи Закон України "Про Державний бюджет України", здійснює видатки на реалізацію положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) тільки в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області як непрацюючий пенсіонер.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 р. № 106 (106а-91-п) місто Біла Церква віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Частиною другою статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 28.02.1991 р. № 796-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, тобто на 1 мінімальну заробітну плату. Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"від 19.12.2006 р. № 489-V (489-16) дію частини другої статті 39 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення пункту 30 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію частини другої статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, починаючи з 09.07.2007 р., відповідач був зобов’язаний нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання вимог ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"позивачеві управлінням Пенсійного фонду України щомісяця виплачувалися передбачена цією статтею виплата в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 26.07.1996 р. № 836 (836-96-п) .

Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанції, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, обґрунтовано визнали, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п) , яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законних і обґрунтованих судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 р. –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України у зв’язку з винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.