К-57850/09-С Про стягнення недоплаченої суми щомісячної державної соціальної допомоги - 22.07.2010 Прийняття

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 пред’явила у суді позов до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську Донецької області (далі –УПФ) про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни". Свої вимоги обґрунтовувала тим, що належить до соціальної категорії "дитина війни" та, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком з 2006-2009 роки. Втім, відповідач указану вимогу Закону не виконав.

Посилаючись на наведені обставини, просила зобов`язати УПФ нарахувати підвищення до пенсії за 2006-2009 роки.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30.06.2009 позов задоволено частково. Бездіяльність УПФ визнано протиправною та зобов’язано здійснити ОСОБА_1 нарахування, за рахунок Державного бюджету України, підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за 2007 рік за період з 09.07.2007 по 31.12.2007, за 2008 рік за період з 22.05.2008 по 31.12.2008 та за 2009 рік за період з 01.01.2009 по 01.04.2009. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009 змінено постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30.06.2009 . УПФ зобов’язано здійснити ОСОБА_1 нарахування, за рахунок Державного бюджету України, підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за 2007 рік за період з 09.07.2007 по 31.12.2007, за 2008 рік за період з 22.05.2008 по 31.12.2008.

В решті рішення залишено без змін.

В касаційній скарзі УПФ просить скасувати постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30.06.2009 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни в розумінні статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 № 2195-IV, і має право, відповідно до статті 6 цього Закону, на підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

У 2007 році дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була зупинена статтею 111 Закону України від 19.12.2006 "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ). Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" указані правові норми втратили чинність і застосуванню не підлягали, УПФ з 09.07.2007 по 31.12.2007 повинно було нараховувати та сплачувати позивачу підвищення пенсії, передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 № 2195-ІV, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Частиною 4 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 (v010p710-08) положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 22.05.2008 вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни визначено мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вираховувався виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тобто у 2008 році - статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Так як відповідач цього не зробив, то суд апеляційної інстанції обґрунтовано поклав на нього обов’язок з перерахунку пенсії ОСОБА_1 та правильно визначив період його здійснення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009 є законною і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 222, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню, крім як з підстав, в порядку та строки, передбаченими статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.