Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому

засіданні

касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2007

у справі № 20/472-нА Господарського суду Хмельницької області

за позовом суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

до Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 19.03.2007 позов приватного підприємця ОСОБА_2 задоволений, скасовані податкові повідомлення-рішення: від 11.05.2006 № 0001091742/0 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 7804,94 грн. (в т.ч. 5203,29 грн. –основний платіж та 2601,65 грн. –штрафні (фінансові) санкції); від 19.07.2006 № 0001091742/1 та від 22.08.2006 № 0001091742/3 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 7804,94 грн. (в т.ч. 5203,29 грн. –основний платіж та 2601,65 грн. – штрафні (фінансові) санкції). Постанова суду першої інстанції вмотивована висновком про те, що господарські операції відбулися, допущені в податкових накладних помилки є несуттєвими.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2007 постанова суду першої інстанції скасована, в задоволенні позову відмовлено виходячи з того, що податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних, які не відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі – Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ); до податкового кредиту віднесено податок на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих в іншому звітному періоді.

В касаційній скарзі приватний підприємець ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі постанову суду першої інстанції, вважаючи, що судом апеляційної порушені норми матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Кам’янець-Подільською ОДПІ Хмельницької області проведена документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства приватним підприємцем ОСОБА_2 за період з 01.01.2005 по 31.12.2005, за результатами якої складений акт перевірки від 06.05.2006 № 471721634106633.

Перевіркою встановлено, що згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2005 року підприємцем завищено податковий кредит на 4736,62 грн. внаслідок включення до податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей, який не підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, зокрема, податкові накладні не містять обов’язкових реквізитів: № 4 та № 5 від 04.02.2005 щодо кількості товарів; № 111 від 30 листопада та № 6 від 12 лютого щодо року в даті виписування; податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних від 28.08.2004 № 79, від 30 листопада № 111, від 26.12.2004 № 115 іншого звітного періоду.

В податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2005 року підприємцем завищено податковий кредит на 466,67 грн. внаслідок включення до податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей, який не підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, зокрема, податкова накладна № 34 від 31.10.2005 не містить обов’язкового реквізиту щодо кількості товарів.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, в редакції в редакції, чинній до 31.03.2005 (дата набрання чинності Законом України від 25.03.2005 № 2505-IV (2505-15) ) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно із абзацом 1, 2 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, в редакції в редакції, чинній до 01.01.2007 (дата набрання чинності Законом України від 30.11.2006 № 398-V (398-16) ) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (підпункт 7.2.3 пункт 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (підпункт 7.2.6 пункт 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Враховуючи викладене, податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, у зв’язку з чим відсутність обов’язкових в ній силу закону даних, в тому числі щодо кількості товарів, дати виписування постачальником, фактичним даним виключає її оцінку, як належного документа податкового обліку. При цьому, дата виписування податкової накладної має самостійне юридичне значення, оскільки відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР вона є документом який засвідчує момент виникнення податкових зобов’язань.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що податкові накладні від 28.08.2004 № 79, від 30 листопада № 111, від 26.12.2004 № 115 позивач своєчасно отримав, однак податок на додану вартість, зазначений в цих накладних, віднесено до складу податкового кредиту значно пізніше - в декларації за грудень 2005 року. При цьому позивач не вказав в податковій декларації, що має місце виправлення помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (рядок 16.1 податкової декларації) (а.с. 98-99).

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов правильно вирішив спір, оскаржувана постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

За таких обставин, відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2007 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.