Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну Державної податкової інспекції у місті Рівне

на постанову господарського суду Рівненської області від 13 вересня 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2008 року

у справі № 20/294

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Тобакко-Груп-Д"

до Державної податкової інспекції у місті Рівне

про визнання нечинним рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест-Тобакко-Груп-Д"(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне (далі –відповідач) про визнання нечинним рішення ДПІ у м. Рівне про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 1001022343 від 26 червня 2007 року.

Постановою господарського суду Рівненської області від 13 вересня 2007 року позов задоволено. Визнано нечинним рішення ДПІ у м. Рівне № 1001022343 від 26 червня 2007 року. Присуджено позивачеві –ТОВ "Вест-Тобакко-Груп-Д"з Державного бюджету України 3,40 грн. витрат по державному миту (судовому збору).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2008 року постанову господарського суду Рівненської області від 13 вересня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Рівне, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Рівненської області від 13 вересня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2008 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Рівне провела виїзну планову документальну перевірку ТОВ "Вест-Тобакко-Груп-Д"з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 745/23-100/33723844 від 22 червня 2007 року.

В акті перевірки було зазначено порушення позивачем, зокрема, пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке полягало у продажу підприємством за готівкові кошти основного засобу (автомобіля ЗАЗ 110557) вартість якого становить 5000,00 грн. (який не є продукцією власного виробництва) без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій.

26 червня 2007 року ДПІ у м. Рівне прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 1001022343, яким на підставі пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"до позивача було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25000,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходили з того, що дія Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) не поширюється на операції з продажу основних фондів, що належать підприємству і використовуються для виробництва товарів, виконання робіт, послуг (незалежно від групи, на які вони розподіляються).

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, в процесі проведення перевірки касових книг, прибуткових та видаткових касових ордерів було встановлено, що 25 жовтня 2006 року ТОВ "Вест-Тобакко-Груп-Д"здійснено продаж автомобіля ЗАЗ 110557 підприємцю ОСОБА_1 згідно накладної № 3 від 25 жовтня 2006 року та на підставі біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу від 25 жовтня 2006 року. Продаж здійснено на підставі протоколу зборів учасників № 10 від 16 жовтня 2006 року та наказу № 15 за 5000,00 грн., готівкові кошти оприбутковані в касу позивача прибутковим касовим ордером № 1400 від 25 жовтня 2006 року.

Згідно преамбули Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) під терміном "основні фонди"слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього відноситься до 2-ої групи основних фондів.

Також Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 (z0288-00) , визначено, що основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Відповідно до абзацу 1 статті 10 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 (z0892-99) , облік основних засобів ведеться на рахунку 10 "Основні засоби", на якому здійснюється облік та узагальнення інформації про наявність, рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів та орендованих майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів. По дебету рахунку 10 "Основні засоби"відображаються записи по надходженню основних засобів на баланс підприємства. По кредиту цього рахунку відображається вибуття основних засобів внаслідок продажу, безкоштовної передачі, ліквідації, а також суми уцінки основних засобів. Облік основних засобів ведеться в таких розрізах: надходження, вибуття, амортизація, ремонт, переоцінка, а також облік орендованих основних засобів.

З акту введення в експлуатацію основних засобів № В-0000001 вбачається, що автомобіль ЗАЗ 11055751 був введений ТОВ "Вест-Тобакко-Груп-Д"в експлуатацію 12 січня 2006 року та обліковувався підприємством на рахунку 10 субрахунку 10.5 за інвентарним номером 23.

За таких обставин, колегія суддів відзначає, що внаслідок продажу основного засобу (основного фонду) за готівкові кошти, який вилучений з активів (списаний з балансу) внаслідок його продажу і який згідно бухгалтерського обліку обліковувався на рахунку 10 "Основні засоби"ТОВ "Вест-Тобакко-Груп-Д"правомірно провело розрахунок за проданий основний засіб у касі підприємства з оформленням прибуткового касового ордеру.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність застосування до ТОВ "Вест-Тобакко-Груп-Д" штрафних (фінансових) санкцій на суму 25000,00 грн. спірним рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у місті Рівне підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Рівненської області від 13 вересня 2007 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівне залишити без задоволення, а постанову господарського суду Рівненської області від 13 вересня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.