5/537-3/76А Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - 22.07.2010 Прийняття

Постановою Господарського суду Львівської області від 29.03.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2007, позов задоволений: визнані недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 19.02.2007 № 0000202350/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за березень 2005 року на 49617,00 грн. та про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 24808,50 грн., № 0001452350/2 про донарахування податку на додану вартість у сумі 1030,50 грн. (в т.ч. 687,00 грн. основного платежу та 343,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень вмотивований посиланням на встановлений в судовому процесі факт придбання товарів позивачем у ТзОВ "Ерматекс"та на відповідність дій позивача з включення до податкового кредиту підтвердженої податковими накладними суми податку на додану вартість у сумі 50304,00 грн. вимогам підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ).

В касаційній скарзі ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7, ст. 9 Закону № 168/97-ВР.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що фактичною підставою для визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість згідно з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 30.11.2006 № 503/230/02467587, про порушення товариством підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість в березні 2005 року на суму 50304,00 грн. внаслідок формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТзОВ "Ерматекс", який не є платником податку на додану вартість, оскільки рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04.08.2005 у справі № 2-2196 визнані недійсними з моменту реєстрації (01.08.2003) статут та установчий договір ТзОВ "Ерматекс", свідоцтво про реєстрацію ТзОВ "Ерматекс"платником податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість 13.08.2003.

Зазначені обставини контролюючим органом розцінені як такі, що не підтверджують податковий кредит позивача.

Згідно з абзацом першим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 цієї статті).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 цієї статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Включена позивачем сума податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджена податковими накладними, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону.

Приєднані до справи письмові докази (податкові накладні від 11.03.2005 № 11/03, № 12/03, від 16.03.2005 № 16/03 на загальну суму 301424,00 грн., в т.ч. ПДВ - 50304,00 грн.) підтверджують факт придбання позивачем у ТзОВ "Ерматекс"промислових товарів (а.с. 11-13).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджена належним чином оформленими податковими накладними. Будь-яких доводів на спростування факту поставки, на яку видані податкові накладні, ДПІ не наводить. На момент поставки ТзОВ "Ерматекс"перебував в Реєстрі платників податку на додану вартість.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2007 та постанову Господарського суду Львівської області від 29.03.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.