ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" липня 2010 р. м. Київ К-58712/09
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року
у справі № 6/572
за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва,
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі –відповідач) про скасування податкових повідомлень –рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 04 червня 2008 року № 0003902309/0 та № 0003912309/0, від 18 липня 2008 року № 0003902309/1 та № 0003912309/1 (в редакції заяви про збільшення та уточнення позовних вимог № 1.20-59 від 05 серпня 2008 року).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2008 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення –рішення від 04 червня 2008 року № 0003902309/0 та № 0003912309/0; від 18 липня 2008 року № 0003902309/1 та №0003912309/1. Судові витрати в розмірі 3,40 грн. судового збору присуджено на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за рахунок Державного бюджету України.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2008 року скасовано, постановлено нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (в редакції змін до касаційної скарги № 1.20-38 від 16 червня 2010 року), посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року та залишити без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2008 року.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва провела виїзну планову перевірку Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 30 вересня 2007 року, за результатами якої був складений акт від 20 травня 2008 року № 1289/23-09/19477064.
В акті перевірки було зазначено порушення позивачем, зокрема, пункту 3.1 статті 3, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягало у заниженні підприємством суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 35202481,00 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування на 29414613,00 грн. та заниження податкового зобов’язання по податку на додану вартість на 5787868,00 грн.
Перевіркою було встановлено, що позивачем в порушення пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість"було застосовано ставку податку на додану вартість в розмірі "0"відсотків до послуг з постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси авіакомпаніями-нерезидентами України, та задекларовано в рядку 2 податкової декларації з податку на додану вартість.
04 червня 2008 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення –рішення № 0003902309/0, яким згідно з підпунктами "б", "в"підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"визначила Державному підприємству обслуговування повітряного руху України суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1427959,00 грн. та 5852716,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
04 червня 2008 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення –рішення № 0003912309/0, яким згідно з підпунктом "б"підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"визначила Державному підприємству обслуговування повітряного руху України суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3260348,00 грн., з яких 2555940,00 грн. – за основним платежем, 704408,00 –за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вказані податкові повідомлення –рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а відповідачем були прийняті податкові повідомлення – рішення від 18 липня 2008 року № 0003902309/1 та № 0003912309/1 на аналогічні суми нарахувань.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що операції платників податку з поставки аеронавігаційних послуг для повітряних суден, що виконують міжнародні рейси (в тому числі транзитні), оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість".
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що нульова ставка оподаткування була застосована позивачем як до послуг з постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, так і до всіх інших аеронавігаційних послуг, наданих позивачем, в той час як норма підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість"стосується лише повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.
Однак з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, позивач надавав аеронавігаційні (навігаційні) послуги для авіакомпаній, які здійснюють польоти над територією України, в тому числі, транзитні польоти.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що: виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; входять до складу військово-повітряних сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування.
Відповідно до статті 2 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 (401-2002-п)
, аеронавігаційне обслуговування - обслуговування, що здійснюється відповідними службами на всіх етапах польоту повітряних суден, у тому числі обслуговування повітряного руху, організація авіаційного електрозв'язку, метеорологічне забезпечення авіації, пошук і рятування та надання аеронавігаційної інформації; міжнародний рейс - політ, виконання якого розпочинається та/або закінчується за межами України незалежно від кількості проміжних посадок на території України.
Відповідно до пункту 1.5 Правил надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України, затверджених спільним наказом Державної служби з нагляду за забезпеченням безпеки авіації та Міністерства оборони України від 28 листопада 2005 року № 897/703 (z1572-05)
, міжнародний політ - політ, що складається з одного або декількох міжнародних етапів польоту; транзитний політ - політ повітряного судна, яке перетинає повітряний державний кордон України без посадки в аеропортах України або з технічною посадкою.
Листом від 26 грудня 2005 року № 25782/7/16-1517 "Про податок на додану вартість (v2578225-05)
(щодо оподаткування послуг по обслуговуванню і постачанню повітряних суден, що виконують міжнародні рейси) Державною податковою адміністрацією України за погодженням з Міністерством фінансів України та з урахуванням висновку Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації було надано роз’яснення щодо порядку оподаткування послуг по обслуговуванню і постачанню повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, відповідно до якого до постачання повітряних суден відносяться закупівлі товарів та послуг для обслуговування повітряних суден, безпосередньо пов'язані з виконанням рейсу, зокрема, аеронавігаційні (навігаційні) послуги з забезпечення польотів над територією України (у тому числі транзитного польоту) та з посадки-зльоту в аеропортах України.
Така ж правова позиція була підтримана Державною податковою адміністрацією України в листі від 12 березня 2010 року № 2437/6/16-1515, в якому було вказано, що до постачання повітряних суден відносяться закупівлі товарів та послуг для обслуговування повітряних суден, безпосередньо пов’язані з виконанням рейсу, зокрема аеронавігаційні (навігаційні) послуги з забезпечення польотів над територією України (у тому числі транзитного польоту) та з посадки-зльоту в аеропортах України. Вказані послуги оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість за умов реєстрації та ведення окремого обліку із здійснення зазначених поставок незалежно від того, в якій валюті проведені розрахунки за такі міжнародні перевезення. Враховуючи зазначене, аеронавігаційні (навігаційні) послуги з забезпечення міжнародних польотів над територією України (у тому числі транзитного польоту) оподатковуються за нульовою ставкою.
Крім іншого, листом Державної податкової адміністрації України від 16 травня 2005 року № 9382/7/15-2417 було надано роз’яснення, що під постачанням повітряних суден, які виконують міжнародні польоти, слід розуміти заправку цих літаків паливно-мастильними матеріалами, навігаційні послуги, пов’язані з забезпеченням польоту українською територією, в тому числі транзитного польоту, навігаційні послуги, пов’язані з посадкою-зльотом на аеродромах України.
Відповідно до підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до підпункту "а"4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) роз'яснення окремих положень податкового законодавства надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу, виходячи із положень підпункту 4.4.1 цього пункту, принципів оподаткування, викладених у Законі України "Про систему оподаткування" (1251-12)
, та економічного змісту податку, збору (обов'язкового платежу), який розглядається.
За таких обставин, суд першої інстанції при вирішенні спору дійшов обґрунтованого висновку, що операції з надання аеронавігаційних (навігаційних) послуг регулюються підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість", що відповідає міжнародним угодам України (Конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Угода про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав від 25 листопада 1998 року та ін.), дія яких може бути ефективною при її поширенні на всі міжнародні рейси.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2008 року.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2008 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий:
Судді:
|
Л.І. Бившева
М.І. Костенко
Н.Є. Маринчак
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна
|