Справа: № 2а-13830/09/2670 

Головуючий у 1-й інстанції: ' Текст '

Суддя-доповідач: Денісов А.О.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Денісова А.О.

Суддів: Мамчура Я.С.

Мацедонської В.Е.

при секретарі Вовчок О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва у справі за адміністративним позовом ТОВ "Трансбуд-2" до державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсним акта про анулювання реєстрації платника ПДВ,

10 листопада 2009 року ТОВ "Трансбуд-2"звернулось з позовом про визнання нечинним акта ДПІ у Солом’янському районі м. Києва №583 від 30.07.2009 р. про анулювання реєстрації платника на додану вартість ТОВ "Трансбуд-2" .

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2009 року позов задоволено. Суд визнав недійсним акт ДПІ у Солом’янському районі м. Києва про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Трансбуд-2". Задовольняючи позовні вимоги, суд зазначив, що товариство не могло занизити податкові зобов’язання з ПДВ за 9 місяців 2008 року, оскільки позивач став платником даного податку лише 06.11.2008 р.

На вказану постанову ДПІ подана апеляційна скарга, в якій просила її скасувати та винести нову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом вимог Закону. Апелянт зазначає, що оскільки розгляд справи був здійснений в одному судовому засіданні, суд не міг дослідити всі докази, які б вплинули на результат розгляду справи, а відповідач був позбавлений можливості довести ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ТОВ "Трансбуд-2", є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 323734626587), що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100149450 від 6 листопада 2008 року.

30 липня 2009 року ДПІ у Солом’янському районі м. Києва складений акт № 583 року про анулювання реєстрації ТОВ "Трансбуд-2".платником податку на додану вартість. Підставою для прийняття такого рішення стало те, що позивач надавав податковому органу декларації, які, на думку відповідача, свідчать про не декларування (не сплату) податкового зобов’язання з податку на додану вартість, обсяг яких за оподатковуваними операціями перевищує суму, визначену пп. 2.3.1 п.2.3 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" далі –Закон про ПДВ. У зв’язку з цим відповідно до пп. 2.3.1 п.2.3 ст. 2, п. 9.8 ст.9 Закон України про ПДВ та розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009р. №757-р (757-2009-р) "Про деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)", відповідач прийняв рішення т про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість регулюється

Відповідно до п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 р. (z0208-00) (далі –Положення), реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону України №168, якщо: а) платник податку, який до місяця, у якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, уключаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом Закону; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені в статті 6 та статті 81 Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання свідоцтва платника ПДВ та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що на час анулювання реєстрації позивача були відсутні обставини, визначені пп. "в"п9.8 ст.9 Закону про ПДВ, оскільки позивач не був зареєстрований як платник єдиного податку та не став суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Доводи апелянта про те, що анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість було здійснене відповідно до положень "в"пп. 9.8 ст.9 Закону про ПДВ, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки п. 9.8 ст. 9 Закону не містить такої підстави для скасування реєстрації як встановлення органом державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов`язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону. Крім того, розпорядження Кабінету Міністрів України № 757-р від 01.07.2009 року (757-2009-р) не містить в собі посилання саме на пп. "в"п.9.8 ст.9 Закону про ПДВ, як на підставу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Визначення пп. "в"п. 9.8 ст. 9 Закону України №168 в частині "або з будь-яких інших причин" не дає підстав для застосування розпорядження КМУ від 01.07.2009 р. № 757-р "Деякі питання адміністрування податків зборів (обов’язкових платежів)" (757-2009-р) . Системний аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що законодавець мав на увазі "будь-які інші причини"з яких суб`єкт господарювання отримує пільги або звільняється від сплати податку на додану вартість.

Однак, колегія суддів не може погодитись і висновками суду першої інстанції, щодо неможливості заниження позивачем податкового зобов’язання з податку на додану вартість на суму більше ніж на 300 тисяч гривень за вказаний відповідачем період, оскільки позивач став платником податку на додану вартість лише з листопада 2008 року. При цьому колегія суддів бере до уваги, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 003019 12.03.2003 року проведено державну реєстрацію Дочірнього підприємства "Трансбуд-2", номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 073 120 0000 002968. На підставі заяви платника податків ДПІ було видано свідоцтво платника ПДВ від 04.06.2003 року № 36079545. У зв’язку з реорганізацією підприємства ДП "Трансбуд-2"в ТОВ "Трансбуд-2"на підставі листа товариства було видано нове свідоцтво платника ПДВ № 100146871 від 24.10.2008 року.

05.11.2008 року до податкового органу надійшла заява від товариства про анулювання свідоцтва платника ПДВ від 24.10.2008 року № 100146871. Разом з тим була додана реєстраційна заява платника на додану вартість за формою 1-ПДВ, в зв’язку з чим ТОВ "Трансбуд-2"06.11.2008 року видане нове свідоцтво платника ПДВ за № 100149450.

Згідно п.15 ст.37 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація юридичної особи, яка утворена шляхом перетворення, здійснюється у порядку, який встановлено ст.ст. 24 –27 цього Закону, тобто за загальними правилами. При перетворенні юридичної особи до неї не застосовуються обмеження, встановлені ч.2 ст.35 цього Закону. Перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення.

В п.5 ст. 59 Господарського кодексу України визначено, що у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Відповідно до вимог Положення підстави для анулювання свідоцтва платника ПДВ можуть бути різні (скасування за рішенням суду, скасування податковим органом, скасування за заявою платника), проте лише одна підстава для видачі Свідоцтва ПДВ - заява платника податку на додану вартість.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що товариство є платником податку на додану вартість з первинної дати реєстрації, тобто з 04.06.2003 року.

Суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, в зв’язку з чим прийшов до помилкових висновків щодо дати реєстрації товариства як платника податку на додану вартість.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, суд

Апеляційну скаргу задовольнити частково. Постанову окружного адміністративного суду від 04.12.2009 року, змінити в мотивувальній частині щодо підстав задоволення позову. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

У повному обсязі постанова виготовлена 05.10.2010 року