К-7298/10-С Про визнання дій неправомірними та проведення перерахунку пенсії - 20.07.2010 Прийняття

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 21 квітня 2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання дій неправомірними та проведення перерахунку пенсії, –

ОСОБА_5 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання дій неправомірними та проведення перерахунку пенсі.

Постановою Дзержинського міськрайонного суду Донецької області від 21 квітня 2009 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області в частині відмови ОСОБА_5 в перерахунку пенсії в зв’язку із втратою годувальника відповідно до ст. 52, 54, 67, 61 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області провести перерахунок та виплатити пенсію за втратою годувальника на користь позивача, відповідно до ст. 52, 54 п.4, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"з розрахунку мінімальної пенсії за віком починаючи з 22.05.2008.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача провести з 22.05.2008 ОСОБА_5 перерахунок щомісячної компенсації в разі втрати годувальника відповідно до ст. 52 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач в своїх вимогах фактично просить встановити розмір пенсії померлого чоловіка, відповідно до вимог ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний, захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком і їй призначити пенсію у розмірі 50% від 10 мінімальних пенсій.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності із ст. 52 Закону країни "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач має право на отримання щомісячного розміру компенсації в разі втрати годувальника з розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, про часткове задоволення позовних вимог, однак зазначив, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що існують правові підстави встановлювати розмір пенсії померлого ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 54 зазначеного Закону і, як наслідок, немає законних підстав для зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію у розмірі 50% від 10 мінімальних пенсій за віком.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки, відповідно до ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", помісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 28 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни, зокрема, до ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок щомісячної компенсації повинний бути здійснений з урахуванням мінімальної пенсії за віком. Тобто судом першої інстанції правильно застосовані норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) в редакції, яка була чинною до внесення змін Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 –229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області залишити без задоволення, постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 21 квітня 2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року – без змін.