Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого –судді Кобилянського М.Г.

суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Ліпського Д.В., Юрченка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про визнання дій протиправними про зобов’язання провести перерахунок пенсії

за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2007 року, -

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом і просив зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії, починаючи з 01.02.2004р., з урахуванням додаткового страхового стажу за період з 23.10.2003р. по 12.09.2004р., а також збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, а саме за 23 роки стажу, відповідно до ст. 56 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2007 року позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2007 року постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2007 року скасовано і прийнято нову, якою позов задоволено частково: зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області здійснити нарахування збільшення пенсії ОСОБА_1 на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, а саме –за 23 роки стажу, починаючи з 01.02.2004р.,а в решті позовних вимог –відмовлено.

Відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення –про відмову у позові. Зазначає, що передбачені статтею 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"пільги щодо обчислення стажу роботи реалізовуються особою лише для призначення пенсії і не застосовуються для подальшого її перерахунку у зв’язку із зміною цього стажу.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без задоволення касаційної скарги, а оскаржуваного судового рішення без змін з таких підстав.

Судами встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС . Вперше пенсія призначена з 20.06.1991р. відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , з урахуванням вимог Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок такого забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом (796-12) .

Обставини справи свідчать про те, що позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Статтею 56 цього Закону передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Зокрема, згідно з пунктом 2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше ніж 20 років чоловіки, 15 років жінки, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки – 10 років і більше, жінки –7 років 6 місяців і більше – не вище 85 % заробітку.

Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Водночас порядок перерахунку пенсій Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 частині першій статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом (796-12) вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону № 1058-IV встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону 796-ХІІ (796-12) , перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років –для жінок і 20 років –для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки позивачу призначено пенсію відповідно до Закону № 796-XII (796-12) , то і збільшення її має бути проведене у розмірах, установлених цим Законом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням набутого стажу до моменту фактичного припинення трудової діяльності, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач, після останнього перерахунку пенсії, не набув двох років страхового стажу, а тому вимоги в цій частині є безпідставними.

Частиною 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Проте статтею 102 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"(набув чинності з 01.01.2007р.) установлено, що у 2007 році перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" провадиться з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Судами встановлено, що попередній перерахунок пенсії за заявою позивача, з додаванням трудового стажу, проводився 22.10.2003р. Загальний трудовий стаж позивача на той час складав 42 роки 10 місяців 19 днів. За наступним перерахунком пенсії, з урахуванням набутого стажу, ОСОБА_1 звернувся до відповідача 10.01.2007р. і 14.02.2007р. з вимогою зарахувати період його роботи з 23.10.2003р. по 19.09.2004р.

Отже, станом на 10.01.2007р. ОСОБА_1 не мав право на перерахунок пенсії у відповідності до ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), оскільки можливість перерахунку пенсії залежить від строку страхового стажу позивача.

За обставин, коли оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 230 КАС України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2007 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття вказаних обставин.