Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліна Т.М.

при секретарі Альошиній Г.А.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу приватного багатопрофільного підприємства "Уліс"(далі –ПП "Уліс")

на постанову господарського суду Волинської області від 29.05.2007

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2007

у справі № 2/28-2А (22а-2289/07)

за позовом ПП "Уліс"

до регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації у Волинській області (далі –Департамент)

про визнання нечинним рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Позов подано про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій від 29.11.2006 № 030235-21.

Постановою господарського суду Волинської області від 29.05.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2007, у позові відмовлено з мотивів правомірності застосування до позивача заходів відповідальності у вигляді штрафу за зберігання алкогольних напоїв з підробленими акцизними марками.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ПП "Уліс"просить скасувати оскаржувані судові акти місцевого та апеляційного судів та прийняти нове рішення по суті спору, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи. Зокрема, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що фактично спірні алкогольні вироби знаходились у приміщенні, прилеглому до складського, яке не є місцем зберігання у розумінні статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"(далі –Закон). Крім того, за посиланням скаржника, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт належності зазначеної алкогольної продукції позивачеві.

Представники сторін у судове засідання не з’явились.

Позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи з причин неможливості забезпечити явку його представника. Втім з огляду на повноваження суду касаційної інстанції в даному разі нез’явлення представників сторін в судове засідання не перешкоджає розглядові справи, а тому назване клопотання задоволенню не підлягає.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ПП "Уліс"з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з’ясовано, що:

- згідно з протоколом огляду та вилучення від 18.10.2006, складеним керівником СО БНОТ ЛВ ПМ МПН ДПА у Волинській області Прокопчуком Ю.А., у складському приміщенні ПП "Уліс", розташованому по вул. Промисловій, 64 у м. Нововолинську, було вилучено алкогольну продукцію –горілку "Пшенична"виробництва "Нетто-Баланс"у кількості 4560 пляшок ємністю 0,5 л на загальну суму 24168 грн.;

- зазначений протокол було підписано понятими та директором ПП "Уліс"Шумик П.В. без будь-яких зауважень;

- за наслідками проведення експертного дослідження марок акцизного збору на вилучених алкогольних напоях було виявлено факт невідповідності способу виготовлення цих марок способові, який застосовується офіційним підприємством відповідно до вимог Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 567 (567-2003-п) , зокрема –відсутність у досліджуваних марках інфрачервоного захисту;

- названі обставини стали підставою для прийняття Департаментом оспорюваного рішення, відповідно до якого до ПП "Уліс"застосовано фінансові санкції у сумі 24168 грн.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби":

марка акцизного збору –це спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном та кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України;

маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів –це наклеювання марки акцизного збору в порядку, передбаченому Положенням про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

Згідно з частиною першою статті 7 цього ж Закону марки акцизного збору виготовляються, зберігаються та продаються відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

В силу вимог абзацу другого частини другої статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби"забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка .

Згідно з частиною другою статті 17 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Отже, судові інстанції з огляду на установлений ними факт зберігання ПП "Уліс"алкогольних виробів без марок акцизного збору встановленого зразка дійшли вірного висновку про правомірність нарахування позивачеві штрафу в сумі 24168 грн.

Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, жодним чином не спростовують названих висновків попередніх судових інстанцій. Адже зберігання алкогольних виробів у приміщенні, яке не відповідає ознакам місця зберігання алкогольних напоїв (зокрема, не включено до Єдиного державного реєстру місць зберігання), не нівелює факту порушення умов маркування цієї продукції та, відповідно, не може бути підставою для звільнення позивача відповідальності за відсутність марок акцизного збору встановленого зразка.

Посилання ПП "Уліс"на те, що спірні алкогольні вироби йому не належать, також правомірно не були взяті до уваги попередніми судовими інстанціями. Адже в названому протоколі огляду та вилучення зазначено про належність спірних пляшок позивачеві. Зазначений протокол (який, до речі, було підписано уповноваженою особою ПП "Уліс"без жодних заперечень) є доказом у розумінні приписів частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України. Всупереч вимогам частини першої статті 71 Кодексу адміністративного кодексу України, якою встановлено обов’язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, позивачем не подано будь-яких фактичних даних, які б засвідчили факт належності вилучених пляшок алкогольних виробів іншій особі. З тих самих підстав не можна визнати слушними і твердження ПП "Уліс"про невірне визначення судами ціни вилученої продукції, позаяк жодних доказів на спростування установленої у вказаному протоколі ціни позивачем подано не було.

Таким чином, ухвалені судами рішення у справі ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і підлягають залишенню без змін як обґрунтовані та законні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу приватного багатопрофільного підприємства "Уліс"залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Волинської області від 29.05.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2007 у справі № 2/28-2А (22а-2289/07) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.