Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Леонтович К.Г., Островича С.Е., Цуркана М.І., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року у справі № 2-а-30414/09/2070 за позовом прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова до відкритого акціонерного товариства "Точприлад" про стягнення заборгованості виплаченої пільгової пенсії, -

У січні 2009 року прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова звернувся в суд з позовом до ВАТ "Точприлад" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії в сумі 2863,75 грн. за період з вересня по жовтень 2008 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно ст. 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" –" з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають відшкодуванню УПФ в розмірах 100% . ОСОБА_1, яка працювала на Харківському заводі точного приладобудіництва, правонаступником якого являється до ВАТ "Точприлад", була призначена пенсія на пільгових умовах на підставі п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі зниженням пенсійного віку,

Справа № К-12873/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

встановленого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , п.п.6.1 п.6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" №21-1 (z0064-04) витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підлягають відшкодуванню за рахунок власних коштів підприємства у розмірі 100 відсотків фактичних витрат.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 4 березня 2009 року заявлений позов задоволений.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22грудня 2009 року постанова суду першої інстанції скасована в заявленому позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції прокурор Харківської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що працівнику Харківського заводу точного приладобудіництва (завод "Точприлад"), правонаступником якого являється ВАТ "Точприлад", ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №2. Прокурор в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на підставі ст. 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", пунктів "б" –"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII, п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 за період з вересня по жовтень 2008 року в сумі 2863,75 грн..

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, послався на ті обставини, що відповідно ст.ст. 2, 4 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", п.6.4 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р. (z0064-04) , ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) відповідач зобов’язаний відшкодувати управлінню Пенсійного фонду витрати по виплаті і доставці пільгової пенсії, призначеної відповідно законодавства про пенсійне забезпечення.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог послалися на ті обставини, що ОСОБА_1 працювала на державному підприємстві, яке перебувало у віданні Міністерства приладобудування СРСР, правонаступником якого не являється ДП "Точприлад", тому у відповідача, як правонаступника ДП "Точприлад", відсутні зобов’язання по відшкодуванню вказаної пільгової пенсії, оскільки пільговий стаж пенсіонером був отриманий в період роботи з 03.05.1984 року по 21.08.1992 рік на підприємстві союзного значення, тобто до утворення ДП "Точприлад".

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи ОСОБА_1 у 2008 р. призначена пільгова пенсія відповідно згідно пунктів "б" –"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №2. Судом апеляційної інстанції встановлено, що підтверджується довідкою про розрахунок стажу та копією трудової книжки, пільговий стаж за списком №2 ОСОБА_1 отримала за період роботи з 03.05.1984 року по 21.08.1992 рік на Харківському заводі точного приладобудування, який знаходився у віданні Міністерства приладобудування СРСР. Відповідно Наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 23.09.1992 засноване державне підприємство завод "Точприлад, який відповідно до Статуту від 1992 р. являється державним підприємством без будь-якого правонаступництва. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності державне підприємство "Точприлад" перереєстроване у відкрите акціонерне товариство "Точприлад" як правонаступник. Виходячи з наведеного ВАТ "Точприлад" являється правонаступником державного підприємства "Точприлад" . Разом з тим, державне підприємство "Точприлад" не являється правонаступником Харківського заводу точного приладобудування, на якому ОСОБА_1 отримала пільговий стаж. Відповідно наданих управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова даних при розрахунку пільгового стажу, у пільговий стаж включений період роботи пенсіонерки за період роботи з 03.05.1984 року по 21.08.1992 рік на Харківському заводі точного приладобудування, ні під час роботи на державному підприємстві "Точприлад", ні на ВАТ "Точприлад" у ОСОБА_1 відсутній пільговий стаж роботи за списком №2.

Відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 400/97-ВР (400/97-ВР) ).

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" – "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв’язку з набранням чинності Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-15 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-IV (1058-15) ) з 1 січня 2004 року.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного І)онду України (z0064-04) , затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року Х"21-1, відповідач зобов’язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Виходячи з наведених законодавчих норм підприємства та організації відшкодовують витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, які працювали на вказаних підприємствах, або правонаступники таких підприємств, де працівник набув пільговий стаж.

Оскільки ОСОБА_1 не отримала пільгового стажу за період роботи на державному підприємстві "Точприлад, правонаступником являється, ВАТ "Точприлад", а також працюючи у ВАТ "Точприлад" не отримала пільгового стажу, тому з урахуванням вищенаведеного у ВАТ "Точприлад", відсутні підстави для відшкодування витрат по виплаті та доставці пільгової пенсії ОСОБА_1.

Виходячи з наведеного суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .