Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому

засіданні

касаційні скарги Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області, закритого акціонерного товариства "Агротон"

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2008

у справі № 2а-1655/08 (2а-4726/07) Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Закритого акціонерного товариства "Агротон"

до Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2008 позов ЗАТ "Агротон"задоволений: визнані недійсними податкове повідомлення-рішення від 30.11.2007 № 0001262310/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 3138,00 грн. (в т.ч. 2092,00 грн. –основного платежу та 1046,00 грн. –штрафних (фінансових) санкцій), виходячи з того, що придбані ТМЦ використані позивачем в оподатковуваних операціях, аналіз фінансово-господарської діяльності позивача свідчить про отримання в цьому періоді прибутку; рішення від 30.11.2007 № 001252310 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12500,00 грн. з тих підстав, що операція з продажу автомобілю не повинна проводитись через реєстратор розрахункових операцій, оскільки такий продаж є разовою господарською операцією та здійснений за біржовою угодою.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2008 постанова суду першої інстанції скасована в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.11.2007 № 0001262310/0, в цій частині позовних вимог відмовлено; в іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції вмотивована висновком про те, що продаж позивачем товару за ціною значно нижчою порівняно з ціною його придбання з урахуванням того, що такий продаж здійснено з невеликим проміжком часу свідчить про відсутність зв’язку витрат позивача на придбання такого товару з господарською діяльністю; продаж автомобіля на товарній біржі "Веста"є разовою господарською операцією та не потребує проведення розрахунків за нею через реєстратор розрахункових операцій.

В касаційній скарзі ЗАТ "Агротон"просить змінити постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі постанову суду першої інстанції, вважаючи, що судом порушені норми матеріального права.

В касаційній скарзі Куп’янська ОДПІ Харківської області просить скасувати постанову суду першої інстанції в повному обсязі, постанову суду апеляційної інстанції - в частині визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.11.2007 № 001252310, вважаючи, що судами порушені норми матеріального права - пункт 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ), частина 1 ст. 238, ст. 250 ГК України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Куп’янською ОДПІ Харківської області проведена перевірка ЗАТ "Агротон"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 30.06.2007, за результатами якої складений акт перевірки від 23.11.2007 № 1661/23-31542013 та прийняті вказані податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.3 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі – Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) внаслідок включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість по придбаним ТМЦ, які в подальшому були реалізовані покупцям за ціною, яка нижче ціни їх придбання, з включенням до податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих на ціну придбання. Крім того, за висновком контролюючого органу, в порушення ст. 3 Закону № 265/95-ВР позивач продав автомобіль ГАЗ-2410 на суму 2500,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Суд встановив, що позивач придбав у КФГ "Вікторія"згідно з податковою накладною від 17.08.2006 № 29 ячмінь в кількості 61,260 т за ціною 416,67 грн./т на загальну суму 30630,00 грн., в т.ч. ПДВ 5105,00 грн.; у ТОВ "Тріада-КМБ"- згідно з податковою накладною від 14.03.2006 № 113 корма (жмих соєвий) в кількості 10 т по ціні 1558,33 грн./т на суму 18700,00 грн., в т.ч. ПДВ –3116,67 грн.

Частину придбаного ячменю та корму (жмих соєвий), в кількості 11,260 т та 6,1 т відповідно, позивач використав на годівлю птиці, іншу частину - 50 т та 3,900 т відповідно, реалізував ПП "Продімпекс"по ціні 225 грн./т на загальну суму 13500,00 грн., в т.ч. ПДВ –2250,00 грн.; ДП ДАК "Хліб України"- по ціні 1333,33 грн./т на загальну суму 6240,00 грн., в т.ч. ПДВ –1040,00 грн.

Різниця податку на додану вартість в сумі 1917,00 грн. та 175,00 грн. відповідно була включена до складу податкового кредиту декларації № 3.

Вказані обставини підтверджені наявними у справі письмовими доказами, сторонами не оспорюються і є встановленими.

Питання щодо правомірності відтворення цієї операції в податковому обліку при очевидній для позивача збитковості операції з придбання товару (ячменю, жмиху соєвого), повинно вирішуватися з врахуванням того, що за змістом пункту 1.32 ст.1, пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.1994 № 334/94-ВР відтворення в податковому обліку витрат у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) як валових витрат презумує, що ці витрати якщо і не виключають, то зводять до мінімуму можливість збитків внаслідок такої господарської операції, що відповідає суті підприємництва, яким за визначенням ст. 42 Господарського кодексу України є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У разі коли платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (підпункт 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Встановлені обставини справи свідчать, що зазначені товари придбавалися позивачем із збитком, який не покривав його витрат на придбання. Доводи позивача не спростовують відсутність економічної вигоди від вказаних господарських операцій, оскільки отримання економічної вигоди, як ознака господарської діяльності з метою оподаткування, не може полягати тільки в отриманні податкової пільги. А відтак у позивача не було законних підстав, передбачених підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, для включення до податкового кредиту податку на додану вартість в сумах 1917,00 грн. та 175,00 грн. відповідно за податковими накладними зазначених постачальників.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення від 30.11.2007 № 0001262310/0, яке є предметом спору у справі, прийняте у відповідності з вимогами чинного законодавства, а позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Також суд встановив, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 20.05.2006 № А-440, зареєстрованому на товарній біржі "Веста", продав громадянину ОСОБА_2 автомобіль ГАЗ-2410 по ціні 2500,00 грн. Згідно прибуткового касового ордеру від 20.05.2006 № 131 отримані від ОСОБА_2 грошові кошти оприбутковані у касі підприємства. Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 Закону № 265/95-ВР).

Проте, пунктом 12 ст. 9 Закону № 265/95-ВР встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються у разі якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність застосування штрафних санкцій згідно Закону № 265/95-ВР (265/95-ВР) виходячи з того, що продаж основного засобу - автомобіля є разовою операцією проведений в місці, яке не передбачає проведення оптової чи то роздрібної торгівлі.

Доводи касаційних скарг правильність висновків Харківського апеляційного адміністративного суду не спростовують.

За таких обставин відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційні скарги Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області, закритого акціонерного товариства "Агротон"залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.