К-57611/09-С Про визнання дій незаконними та зобов’язання зробити перерахунок пенсії - 14.07.2010 Прийняття

У березні 2009 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про зобов’язання провести перерахунок пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС з 01.01.2009, згідно зі ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач зазначив, що він є постраждалим від аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому повинен отримувати державну та додаткову пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Посилаючись на те, що розмір призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідає розміру, встановленому цим законом, та на відмову відповідача привести його у відповідність до закону, позивач просив зобов’язати відповідача усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки, з подальшим збільшенням їх у відповідності до змін діючого законодавства.

Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 08.05.2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 року, позов задоволено. Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області та зобов’язано відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії (основної та додаткової) відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"з 01.01.2009 у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. В іншій частині вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального права, зокрема, неправильного застосування норм ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши під час письмового провадження повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи.

У лютому 2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у розмірі, встановленому ст. 50, ч. 4 ст. 54 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на яку отримав відмову.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За змістом ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам IІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності –6 мінімальних пенсій за віком.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 (523-97-п) . Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пунктом 2 Постанови від 3 січня 2002 року № 1 (1-2002-п) "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", всупереч положень статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, колегія суддів доходить висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що дії відповідача щодо виплати позивачу державної та додаткової пенсії у розмірі меншому, ніж встановлено ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є неправомірними.

При цьому суди правильно виходили з того, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) були визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) положення пункту 28 розділу П "Внесення змін до деяких законодавчих актів України", у зв’язку з чим з 22 травня 2008 року відновлена дія норм статтей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому вимоги позивача про перерахунок пенсії з 01.01.2009 року є обґрунтованими.

Доводи касаційної інстанції не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини другої ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Сніжне Донецької області залишити без задоволення, а постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 08.05.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 –без змін.