АС-42/450-05 Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень (ПДВ) - 07.07.2010 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Далс"(далі по тексту –позивач, ТОВ "Далс") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі по тексту –відповідач, ДПІ у Дзержинському районі) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Господарського суду Харківської області від 21.02.2006 р. у справі №АС-42/450-05 (суддя Водолажська Н.С.), яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 р. (головуючий суддя – Філатов Ю.М., судді –Івакіна В.О., Сіверін В.І.), позовні вимоги задоволено повністю. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 04.08.2005 року №0000592305/2/10238, №0000602305/2/10239 та від 17.10.2005 року №0000592305/3/13252, №0000602305/3/13253.

ДПІ у Дзержинському районі, не погоджуючись з постановою Господарського суду Харківської області від 21.02.2006 р. та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 р. у справі №АС-42/450-05, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Дзержинському районі підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.03.2005 року ДПІ у Дзержинському районі прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000592305/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 12 391 369,50 грн., в тому числі: 5 989 882 грн. основного платежу та 6 401 487,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- №0000602305/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 67 221 грн.

За результатами адміністративного узгодження вказаних податкових повідомлень-рішень до ДПІ у Дзержинському районі, скаргу позивача залишено без задоволення, прийнято податкові повідомлення –рішення від 27.05.2005 року №0000592305/1/7468 та №0000602305/1/7467, які за змістом, обґрунтуванням та сумою податкових зобов’язань не відрізняється від зазначених вище рішень.

За наслідком адміністративного узгодження податкових повідомлень-рішень до ДПА у Харківській області та ДПА України, скарги позивача задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення №0000592305/0 від 29.03.2005 року, №0000592305/1/7468 від 27.05.2005 року та прийнято податкові повідомлення-рішення №0000592305/2/10238 від 04.08.2005 року, №0000592305/3/13252 від 17.10.2005 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 10 232 291,80 грн., в тому числі: 5 989 882 грн. основного платежу та 4 242 409,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000602305/2/10239 від 04.08.2005 року та №0000602305/3/13253 від 17.10.2005 року, які за змістом, обґрунтуванням та сумою податкових зобов’язань не відрізняється від прийнятих податкових повідомлень-рішень №0000602305/0 від 29.03.2005 року, №0000602305/1/7467 від 27.05.2005 року.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту "Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Далс"за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р."від 25.03.2005 р. №1827/23-05/32137159 (далі по тексту –Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки, позивачем в порушення вимог п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" безпідставно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними виданими ДП "Тайстра-Полтава-експрес", яке звільнене від оподаткування на підставі ст. ст. 9, 32 Закону України "Про іноземні інвестиції", у наслідок чого позивачем завищено податковий кредит. Крім того, Актом перевірки встановлено, що оскільки контрагентами позивача є підприємства-посередники, які не є сільгоспвиробниками, ТОВ "Далс" неправомірно застосовував касовий метод при визначені сум податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на підставі генерального договору №0106-1 від 01.06.2004 року отримано від ДП "Тайстра-Полтава-експрес"нафтопродукти, що підтверджено податковими накладними, які позивачем включено до розрахунку податкового кредиту за червень 2004 року.

На думку податкового органу, товариством неправомірно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, оскільки контрагент позивача - ДП "Тайстра-Полтава-експрес"виписував податкові накладні, не маючи права на їх складання.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили, зокрема, з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за червень 2004 року, оскільки вказана сума підтверджена податковими накладними, які відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Проте, суд касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони зроблені без повного та всебічного з’ясування обставин справи.

За змістом п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом і складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках.

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Суб’єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його сплату в іншому, ніж визначено цим Законом, порядку, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід.

Під час перевірки податковим органом було встановлено, що ДП "Тайстра-Полтава-експрес"є звільненим від оподаткування податком на додану вартість (відповідно до ст. ст. 9, 32 Закону України "Про іноземні інвестиції") виписувало податкові накладні з ПДВ.

За змістом п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку, зокрема, з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

З аналізу п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість"випливає, що не відносяться до об’єктів оподаткування операції, звільнені від оподаткування, та операції, до яких застосовується нульова ставка ПДВ.

Таким чином, покупець, сплативши продавцю податок на додану вартість за ставкою 20% з операцій, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, а також, які оподатковуються за нульовою ставкою, не може включати суми такого податку до податкового кредиту та вимагати відшкодування зазначених сум з бюджету.

Проте, судами попередніх інстанцій, всупереч приписам вказаних норм, не була надана належна правова оцінка доводам податкового органу.

Вимога щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності як підстави для оцінки судом доказів встановлена ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Судами попередніх інстанцій при розгляді справи не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов’язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов’язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

За вказаних обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновки попередніх судових інстанцій не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є передчасними.

Зазначене неповне встановлення обставин справи є суттєвим порушенням ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України та виключає можливість висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору, оскільки передбачені ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" (v0011700-76) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Вищий адміністративний суд України зазначає, що оскільки допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення спору та не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, то всі винесені судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду слід врахувати викладене та вирішити спір відповідно до закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Господарського суду Харківської області від 21.02.2006 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 р. у справі №АС-42/450-05 задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Харківської області від 21.02.2006 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 р. у справі №АС-42/450-05 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.