Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі: Кравченко В.О.

за участю представників:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2007

у справі № 2-30/6891-2007А

за позовом Нижньогірського виробничого управління житлово-комунального господарства

до Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим

про спонукання до виконання певних дій, -

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2007, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2007, позов задоволено частково. Зобов’язано ДПІ у Нижньогірському районі списати безнадійний податковий борг Нижньогірського виробничого управління житлово-комунального господарства зі збору на забруднення навколишнього середовища в розмірі 132302,98 грн. та пені в розмірі 1861,04 грн.; зі збору на геологорозвідувальні роботи в сумі 45586,34 грн. та 4815,33 грн. пені; зі штрафних та фінансових санкцій в сумі 48430,98 грн. та 2183,73 грн. пені; з інших надходжень по сільрадам в сумі 260,00 грн. та 11,90 грн. пені відповідно до вимог підпункту 18.2.1 пункту 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". В решті вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав неправильного застосування норм матеріального права, зокрема підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 16.04.2007 заборгованість позивача склала: зі збору на забруднення навколишнього середовища 385519,90 грн. та пеня в розмірі 5029,66 грн.; зі збору на геологорозвідувальні роботи в сумі 70704,55 грн. та 14683,64 грн. пені; зі штрафних та фінансових санкцій недоїмка в сумі 48239,61 грн. та 2197,30 грн. пені; з інших надходжень в сумі 9103,78 грн. та 2965,44 грн. пені, по ПДВ недоїмки 236932,93 грн. та пені 95533,91 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, що установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Згідно пунктам 1.2, 1.3 статті 1 цього Закону, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання, не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів в порядку та у строки, визначені цім Законом або іншими законами України.

Пунктом 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначені випадки та порядок визнання податкового боргу суб'єктів господарювання безнадійним.

Згідно підпункту 18.2.1 статті

18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підлягає списанню безнадійний податковий борг, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Відповідно до підпункту 18.2.3 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.

З огляду на те, що дію на 2005, 2006 та 2007 роки було зупинено, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині списання податкового боргу станом на 31.12.2004, а саме заборгованості по збору на забруднення навколишнього середовища в розмірі 132302,98 грн. та пені в розмірі - 1861,04 грн.; збору на геологорозвідувальні роботи в сумі 45586,34 грн. та 4815,33 грн. пені; штрафних та фінансових санкцій в сумі 48430,98 грн. та 2183,73 грн. пені; інші надходження в сумі 260,00 грн. та 11,90 грн. пені, та правильно відмовили в задоволенні решти позовних вимог.

Касаційна скарга відповідача не містить доводів щодо неможливості застосування приписів підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" щодо списання податкового боргу 2004 року.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2007 –без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.