колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом прокурора Олександрівського району Донецької області в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в України в Олександрівському районі Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2008 року,

У лютому 2008 року прокурор Олександрівського району Донецької області в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що до прокуратури Олександрівського району Донецької області звернувся із заявою громадянин ОСОБА_1, який має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 та є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. ОСОБА_1 зазначав, що управлінням Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області йому відмовлено у перерахунку пенсії, передбаченому чинним законодавством України. Так, відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"ОСОБА_1 має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком та державної пенсії для інвалідів ІІІ групи в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком.

Прокурор Олександрівського району Донецької області в інтересах ОСОБА_1 просив визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області у перерахунку пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов’язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) з 1 січня 2008 року із розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з послідуючим перерахунком згідно зі змінами чинного законодавства і встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2008 року позов прокурора Олександрівського району Донецької області в інтересах ОСОБА_1 було задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області перерахувати пенсію ОСОБА_1 по інвалідності відповідно до статей 50, 54 п. 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"з 1 січня 2008 року, виходячи з розміру 6 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з послідуючим перерахунком у відповідності зі змінами чинного законодавства та встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2008 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області було задоволено частково, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2008 року скасовано. Позов прокурора Олександрівського району Донецької області в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області перерахувати ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2008 року, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області, судом апеляційної інстанції порушення норм чинного процесуального і матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, відповідач просить скасувати постановлене судове рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора Олександрівського району Донецької області в інтересах ОСОБА_1

В касаційній скарзі відповідач вказує, зокрема, на те, що у 2008 році підлягала застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п) , якою установлено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам ІІІ групи виплачується у таких розмірах (15 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність): з 22 травня 2008 року - 72,15 грн., з 1 липня 2008 року –72,30 грн., з 1 жовтня 2008 року –74,70 грн., а розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою та які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, не може бути нижчим 870 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 28 лютого 1991 року № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (в редакції, що діяла до 1 січня 2008 року), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з утратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам ІІІ групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 зазначеного Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій визначено мінімальну пенсію за віком, розмір якої згідно з частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 9 липня 2003 року № 1058-ІV встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Проте підпунктом 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , частини третю та четверту статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"викладено в новій редакції, відповідно до змісту яких у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, зокрема, по IIІ групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження, зокрема, по IIІ групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, зокрема, по IIІ групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Підпунктом 12 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , статтю 50 Закону № 796-ХІІ викладено в новій редакції, відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам IIІ групи –у розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 та є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідач провів розрахунок пенсії позивачу виходячи з положень пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , яким були внесені зміни до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) положення пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, про те, що вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, є мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тобто у 2008 році - статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"щодо застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на відповідний рік, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"від 28 травня 2008 року №530 (530-2008-п) , на яку послався відповідач в касаційній скарзі.

Проте при цьому апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та правильно встановивши обставини справи, помилково поклав на відповідача обов’язок щодо виплати підвищення до пенсії з 1 січня 2008 року.

Статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в України в Олександрівському районі Донецької області задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2008 року змінити. В абзацах 3 та 4 резолютивної частини постанови дату "1 січня 2008 року"замінити датою "22 травня 2008 року".

В решті постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2008 року залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.