Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. –головуючий,

Головчук С.В.,

Гуріна М.І.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління праці і соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду міста Суми від 10 липня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Сумської міської ради про стягнення разової грошової допомоги,

У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом.

Посилався на те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) сплачує йому разову грошову допомогу у розмірі, що не співвідноситься з мінімальною пенсією за віком, внаслідок чого за 2007 рік утворилася заборгованість, яку просив стягнути.

Постановою Зарічного районного суду міста Суми від 10 липня 2008 року позов задоволено частково.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення суми грошової допомоги і ухвалено нове рішення, яким відповідача зобов’язано до нарахувати і виплатити разову грошову допомогу за 2007 рік відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вказує, зокрема на те, що при вирішенні спору суд не врахував вимоги законів України про Державний бюджет на 2007 рік, згідно з яким і відбувалася сплата грошової допомоги позивачу як учаснику війни. Просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий розгляд.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є інвалідом війни третьої групи та відповідно до вимог частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"щорічно до 5 травня має право на одержання разової грошової допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня у 2007 році –300 грн.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов в частині стягнення грошової допомоги за 2007 рік суди попередніх інстанцій виходили з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлювався Законом України на відповідний рік.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Частиною п’ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що інвалідам війни третьої групи щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону (3551-12) , здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Проте статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було встановлено, що виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) здійснюється у 2007 році інвалідам війни третьої групи –300 грн. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян) визнано таким, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , яким зупинено на 2007 рік дію частини 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в тому числі й щодо визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги.

Посилання судів попередніх інстанцій на Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) відносно неконституційності положень закону України про Державний бюджет на 2007 рік щодо встановлення розміру щорічної допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту' (3551-12) є помилковим, оскільки воно прийняте після закінчення строку сплати разової грошової допомоги.

На час виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2007 році відповідач діяв відповідно до діючого законодавства. Рішення Конституційного суду України не мають зворотної дії в часі і у суб’єкта владних повноважень після їх прийняття не виникло додаткових зобов’язань по перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Таким чином, суди попередніх інстанцій помилково прийшли до висновків про порушення прав позивача при сплаті щорічної разової грошової допомоги в 2007 році.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів попередніх інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу управління праці і соціального захисту населення Сумської міської ради задовольнити.

Постанову Зарічного районного суду міста Суми від 10 липня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в позові.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.