Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Васильченко Н.В.

Леонтович К.Г.

Розваляєвої Т.С.

Чалого С. Я.

Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку касаційного провадження в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Івано –Франківській області про визнання протиправною відмову у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності, -

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано відмову відповідача в перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2007 року до 01.01.2008 року згідно ст..ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"протиправною. Зобов’язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2007 року до 01.01. 2008 року згідно ст..ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"- не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 50% від мінімальної пенсії за віком з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого ст.. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) . Зобов’язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2008 року до 01.09.2008 року згідно ст..ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"- не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії –75% від мінімальної пенсії за віком з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого ст.. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Івано –Франківській області задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано, та постановлено нове рішення, яким позовні вимог задоволено частково. Визнано дії управління пенсійного фонду України в Івано–Франківській області неправомірними та зобов’язано провести позивачу нарахування та виплату недоплаченої суми додаткової пенсії за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 28.10.2008 рік у відповідності до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та ст.. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу у якій просить рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи свої висновки суди послались на приписи статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини четвертої статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV (1058-15) ) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є інвалідом II групи, віднесений до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону № 796-ХІІ та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 цього Закону.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що в зв’язку з тим, що позивачу призначена пенсія по-інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) тому підстав для проведення перерахунку державної пенсії по інвалідності позивачу відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) - відсутні.

Розрахунок пенсій позивачу УПФ провело виходячи з розміру 19,91 грн., установленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) (далі - постанова КМУ від 3 січня 2002 року № 1 (1-2002-п) ).

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про те, що при розрахунку додаткової пенсій, передбачених статтями 50, Закону № 796-ХІІ (796-12) , застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 (523-97-п) . Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а в пункті 2 постанови від 3 січня 2002 року № 1 (1-2002-п) Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанцій, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнали, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини третьої статті 28 Закону № 1058-ІV, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.

Що стосується нарахування недоплаченої суми додаткової пенсії за 2008 рік, то в суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині з 01.01.2008 року по 22.05.2008 рік щодо зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату додаткової пенсії у відповідному процентному розмірі мінімальної пенсії за віком є необґрунтовані та задоволенню не підлягають. Так як в статтю 50 Закону України № 796 були внесені зміни, які набрали чинності з 01.01.2008 року та у відповідності до яких, додаткова пенсія обраховувалась в процентному відношенні до прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. Вказані зміни внесені підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI (107-17) , визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) .

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Івано –Франківській області відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу ІV КАС України (2747-15) .