Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді

Горбатюка С.А.

(доповідач)

Суддів

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В.

Мороз Л.Л.

Ситникова О.Ф.

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду (далі – УПФ) України в Березнегуватському районі Миколаївської області про зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії за касаційною скаргою УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області на постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 12 листопада 2008 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2009 року,

У серпні 2008 року ОСОБА_1 у Березнегуватському районному суді Миколаївської області пред’явив позов до УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області про зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він відноситься до категорії громадян з правовим статусом "діти війни" та відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, просив зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн.

Постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 12 листопада 2008 року позов ОСОБА_1 до УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області про зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії задоволено частково.

Визнано неповажною причину пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду за захистом порушених прав за 2006 рік і в поновленні зазначеного строку відмовлено.

Зобов’язано УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової соціальної гарантії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2009 року апеляційну скаргу УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області задоволено частково.

Постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 12 листопада 2008 року змінено, резолютивну частину судового рішення викладено в такій редакції:

"Позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області задовольнити частково.

Зобов’язати УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) ), з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 12 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В задоволенні іншої частини позову –відмовити."

У касаційній скарзі УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набула правового статусу особи, передбаченого цим Законом.

Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Підвищення до пенсії дітям війни у 2006 році могло бути впроваджено лише за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року № 3367 (3367-15) . Однак нарахування та виплата пенсії у збільшеному розмірі відповідачем не проводилася, оскільки умови, передбачені вказаним Законом (3367-15) , не настали.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Відповідно до вимог статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Отже, у2006 році, у період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року ОСОБА_1 не мав права на щомісячне підвищення до пенсії, оскільки у 2006 році підвищення до пенсії не було впроваджено, а у 2007 році норма відповідного Закону, якою передбачено це право, була зупинена. Таке право ОСОБА_1 мав після ухвалення Конституційним Судом України рішення, а з урахуванням передбаченого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України однорічного строку звернення до суду за захистом порушеного права - з 12 серпня по 31 грудня 2007 року.

З моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність суб’єкта владних повноважень є протиправною.

Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то апеляційний суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 12 листопада 2008 року в незмінній частині та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області про зобов’язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії –без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235- 242 Кодексу адміністративного судочинства України.