К-50520/09-С Про визнання недійсним рішення та зобов’язання вчинити певні дії - 18.05.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської регіональної митниці на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року у справі за позовом Державного підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова" до Київської регіональної митниці про визнання недійсним рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

В грудні 2007 року Державне підприємство "Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова" звернулось з позовом до Київської регіональної митниці про визнання нечинною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 05 грудня 2007 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та відмовити в задоволенні позову.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції –без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в грудні 2007 року для митного оформлення товару у режимі імпорту позивачем відповідачу подано митну декларацію № 100000010/7/435896 від 05 грудня 2007 року.

Керуючись до п. 11.5. Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) позивач видав векселі на суму податкового зобов'язання, що виникає при імпорті товару, та оформив вексель на суму ПДВ, що підлягає сплаті при імпорті.

05 грудня 2007 року відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 100000010/7/00001.

Підставою для відмови в митному оформленні товару відповідач зазначив неподання позивачем довідки органів державної податкової служби про те, що суб’єкт господарювання на момент митного оформлення не здійснював погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений п. 19 КМ України від 01 жовтня 1997 року № 1104 (1104-97-п) .

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що така відмова відповідача є незаконною.

Відповідно до ст. 45 Митного кодексу України, особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 р. N 80 "Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України" (80-2006-п) передбачений перелік документів, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п. 25 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 р. N 80 (80-2006-п) для митного оформлення подаються, зокрема, документи, які відповідно до законодавчих актів видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що документи, які є необхідними для митного оформлення, можуть видаватися державними органами, зокрема податковими органами, якщо видача таких документів передбачена нормативно-правовими актами, якими керується відповідний орган.

Відповідач, відмовляючи позивачу у митному оформленні, посилався на те, що позивачем не було подано для митного оформлення довідки органів державної податкової служби про те, що позивач чи пов'язані з ним особи станом на момент митного оформлення не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений п. 19 КМУ від 01.10.97 N 1104 (1104-97-п) .

Пунктом 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою КМ України № 1104 від 01 жовтня 1997 року (1104-97-п) , передбачено, що податковий вексель може бути видано лише особою, яка відповідає всім наведеним вимогам, зокрема є платником податку на додану вартість відповідно до вимог статті 2 Закону, якщо раніше такий платник податку чи пов'язані з ним особи, які є або були платниками податку на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 цього Порядку.

Між тим, вимога митних органів щодо надання будь-яких довідок про погашення податкових векселів не передбачена нормативно-правовими актами, крім того, чинним законодавством з питань справляння ПДВ, зокрема, Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та постановою КМУ від 01.10.97 N 1104 (1104-97-п) "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів", не передбачено зобов'язання платників, які видають податкові векселі на суму податкових зобов'язань з ПДВ, надавати документи від інших органів державної виконавчої влади.

Аналогічні висновки містяться також у листі ДПА України від 22.01.2008 р. N 963/7/16-1517-04 (v963_225-08) .

Обґрунтовуючи законність своїх дій, відповідач посилається на лист Державної митної служби України від 27.11.2007 р. N 11/4-15/12133-ЕП (v2133342-07) , яким передбачено обов’язок декларанта надавати відповідну довідку.

Між тим, такі посилання не можуть бути прийнятті судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено вище, нормами чинного законодавства не передбачено подання довідки органів державної податкової служби про те, що суб’єкт господарювання на момент митного оформлення не здійснював погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений п. 19 КМ України від 01 жовтня 1997 року № 1104 (1104-97-п) .

Така вимога передбачена лише листом Державної митної служби України від 27.11.2007 р. N 11/4-15/12133-ЕП (v2133342-07) .

Проте, пунктом 7 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою КМ України № 940 від 18 липня 2007 року (940-2007-п) , встановлено, що Держмитслужба у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. Держмитслужба видає у разі потреби разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні нормативно-правові акти. Проекти нормативно-правових актів Служби, які підлягають державній реєстрації, погоджуються з Міністром фінансів. Нормативно-правові акти Служби, у тому числі видані разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку. Рішення Служби, прийняті у межах її повноважень, обов'язкові для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і громадянами.

Лист Державної митної служби України від 27.11.2007 р. N 11/4-15/12133-ЕП (v2133342-07) не пройшов державну реєстрацію та не є нормативно-правовим актом.

За таких підстав посилання відповідача на цей лист є протиправним.

Крім того, правильним є висновок суду першої інстанції, що інформація про погашення податкових векселів у розрізі виду погашення кожного векселя ДПАУ на адресу ДМСУ надається щоденно в централізованому порядку згідно спільного наказу ДПАУ і ДМСУ "Про затвердження Порядку обміну інформацією щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів для забезпечення звірки" (z0912-04) .

Пунктом 11.5 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) передбачено, що порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положення Порядку випуску, обігу та погашення векселів (1104-97-п) не забороняють платнику податку оформлювати податкові векселі та не ставлять у залежність право платника податку на оформлення податкових векселів від затвердження Кабміном порядку визначення пов'язаних осіб платників податку.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 86 Митного кодексу України митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій не були порушені норми матеріального та процесуального права, що є підставою для відмови в задоволенні касаційної скарги.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .