Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

Сторони не повідомлялись.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

на постанову Господарського суду Запорізької області від 05.06.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2007

у справі №23/315/07-АП

за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

Постановою Господарського суду Запорізької області від 05.06.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2007, відмовлено у задоволенні позову підприємця ОСОБА_1 про скасування рішення ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.08.2006 №00012823330/0.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про задоволення позову, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу керівника ДПІ у Якимівському районі Запорізької області №179 від 24.07.2006, направлення на перевірку №221 від 24.07.2006, проведена перевірка торгової точки (торгівельного кіоску, розташованого у смт.Кирилівка Запорізької області в кафе Пересип бази відпочинку "Монтажник"), яка належить приватному підприємцю ОСОБА_1, за результатами якої складено акт перевірки від 24.07.2006 №001456/08210202/2303-083101262303.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п.2, 5, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у зв’язку з продажем з кіоску підакцизних товарів, а саме пива "Чернігівське преміум"у кількості 4 пляшок по 0,5 л. та кальмарів сушених –1 пачка вагою 100 гр. на загальну суму 20 грн. без використання книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, а також ненадання розрахункового документу встановленої форми. Остання використана розрахункова квитанція АААБ №422295 від 04.08.2005 на суму 31 грн. Крім того, виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, на суму 709,18 грн. без врахування суми 20 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.08.2006 №0001282330/0 на загальну суму 3885,90 грн.

Як передбачено ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: - видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2);

- у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом (265/95-ВР) , проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення (п.5);

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п.13).

Відповідно до пункту 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"за порушення вимог цього Закону (265/95-ВР) до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів Державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, згідно п.1 –у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки, п.3 - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом (265/95-ВР) , розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, згідно ст. 22 вищезазначеного Закону, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Пунктом 6 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"передбачено можливість не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що позивачем здійснювався продаж підакцизних товарів –пива у пляшках, дійшли вірного висновку, що у зв’язку з цим підлягали використанню розрахункові книжки, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1336 від 23.08.2000 (1336-2000-п) , остання розрахункова квитанція у наданій позивачем розрахунковій книжці датована 04.08.2005, у зв’язку з чим зазначені в акті перевірки порушення знайшли своє повне підтвердження, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності прийнятого у справі рішення.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

Частиною 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"встановлено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, перелік яких наведений в пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно з частиною 7, якою ця стаття була доповнена Законом України від 25.03.2005 №2505-IV (2505-15) , позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , а в інших випадках - за рішенням суду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом ( частина 8 цієї статті в редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-ІУ (2505-15) ).

Щодо доводів касаційної скарги про порушення відповідачем приписів ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", то у цьому разі суб’єкт підприємницької діяльності має право не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, чим позивач не скористався, визнавши проведення перевірки правомірною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для його скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 відхилити, а постанову Господарського суду Запорізької області від 05.06.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2007 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.