Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Брайка А. І., Голубєвої Г. К., Рибчинко А.О., Федорова М. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008 по справі № 2-а-4379/08 (22-а-6123/08)

за позовом Фермерського господарства "Лайм"

до Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Фермерське господарство "Лайм" (далі –Господарство, позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі Донецької області (далі –ДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень, якими на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до позивача застосовано штраф у розмірах 50 %, 20 % та 10 % за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем фіксований сільськогосподарський податок, що в загальній сумі становить 12 020,15 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008 по справі № 2-а-4379/08 (22-а-6123/08), позов задоволено.

В основу судових рішень покладено висновок про неправомірне нарахування позивачу штрафних санкцій з тих підстав, що для застосування до позивача штрафних санкцій у оскаржуваних податкових повідомленнях –рішеннях зазначено акти перевірок, за результатами яких органом податкової служби було встановлено допущене порушення позивачем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем фіксований сільськогосподарський податок, які суду представлені не були, що унеможливило встановити наявність або відсутність таких порушень. Крім того, судами було встановлено, що позивач своєчасно та в повному обсязі перераховував у визначений строк загальну суму коштів податку до місцевого бюджету (Кутейніківської селищної Ради) за місцем розташування земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування землею, а про зміну територіального належності земельної ділянки, у зв’язку з чим фіксований сільськогосподарський податок позивач мав сплачувати пропорційно до місцевого бюджету двох селищних рад (Кутейніківської селищної Ради та Металістівської селищної Ради), доведено до останнього не було.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач (ДПІ) подав касаційну скаргу, де порушує питання скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, з посиланням на порушення норм матеріального права, та у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Судами встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення –рішення від 26.07.2007 № 0001961550/0 (717/15-0/8763), від 26.07.2007 № 0001971550/0 (718/15-0/8764) та від 13.09.2007 № 0001981550/0 (719/15-0/8765) ухвалені податковим органом на підставі актів перевірки від 26.07.2007 за правилами пп. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Акти перевірок від 26.07.2007, за результатами яких органом податкової служби було встановлено допущене порушення позивачем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем фіксований сільськогосподарський податок, судам представлені не були.

При цьому в матеріалах справи міститься акт перевірки від 05.07.2007, яким встановлено допущене позивачем порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яке полягало у порушенні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем фіксований сільськогосподарський податок. Разом з тим, даний акт оформлено в порушення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 (z0925-05) .

Згідно з п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 (z0925-05) , за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства –довідка.

Акт –службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.

Таким чином, акт перевірки є доказом, який підтверджує виявлені факти порушення платником податку законодавства у сфері податкового, валютного та іншого законодавства, породжує певні юридичні наслідки, оскільки саме на підставі акту до позивача застосовано штрафні санкції.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, спричинили прийняття неправильного акта, внаслідок чого оскаржувані рішення винесено з порушенням норм чинного податкового законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд касаційної інстанції відхиляє доводи податкової інспекції, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування законних і обґрунтованих судових рішень.

Керуючись ст. ст. 215, 220, 2201, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008 по справі № 2-а-4379/08 (22-а-6123/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 239 КАС України.