Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Бившева Л.І., Карась О.В., Маринчак Н.Є., Рибченко А.О.

розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009

у справі № 2-а-276/08 (22-а-3793/09)

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

до управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (далі –Управління)

про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий адміністративний суд України

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до Києво-Святошинського районного суду з позовами про визнання незаконними дій посадових осіб Управління та про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату державної пенсії інвалідам 2-ї групи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Ухвалою названого суду від 02.12.2008 адміністративні справи за названими позовними заявами було об’єднано в єдине провадження.

Постановою Києво-Святошинського районного суду від 12.12.2008 у позові відмовлено з мотивів здійснення відповідачем розрахунку та виплати пенсії позивачам відповідно до вимог чинного законодавства України.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 назване рішення місцевого суду скасовано; позов задоволено частково; зобов’язано Управління провести перерахунок пенсії позивачам відповідно до вимог статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 22.05.2008.

У касаційних скаргах до Вищого адміністративного суду України позивачі просять змінити резолютивну частину зазначеної постанови суду апеляційної інстанції шляхом її викладення у такій редакції:

Зобов’язати Управління провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до вимог статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбаченої статтею 50 вказаного Закону (796-12) у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком з подальшим перерахунком відповідно до змін розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної законодавством України, починаючи з 22 травня 2008 року.

В обґрунтування касаційних вимог скаржники зазначають, що неповнота та нечіткість формулювання резолютивної частини апеляційним судом правильного по суті спору рішення фактично унеможливила виконання останнього. При цьому, як зазначають скаржники, їхні звернення до апеляційного суду з проханням роз’яснити оскаржуване рішення залишилися без відповідного реагування.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2010 клопотання позивачів було задоволено шляхом відповідного роз’яснення постанови цього суду від 22.12.2009, однак при цьому апеляційним судом було уточнено період здійснення позивачам перерахунку та виплати додаткових пенсій, а саме –ОСОБА_2 з 01.10.2008 по 31.12.2008, а іншим позивачам –з 22.05.2008 по 31.12.2008. Апеляційний суд роз’яснив, що у 2009 році права позивачів на отримання пенсій як інвалідів 2-ї групи, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС порушені не були.

Справу розглянуто у порядку письмового провадження відповідно статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши оскаржувану постанову в межах касаційних скарг, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цих скарг з урахуванням такого.

Відповідно до частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Таким чином, підставою для роз’яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз’ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз’яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз’яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Фактично ж апеляційний суд, роз’яснивши ухвалою від 16.03.2010 механізм здійснення розрахунку та виплати пенсій позивачам, встановив інший період проведення такого розрахунку та виплат, ніж встановлений у постанові від 22.12.2009, яку було роз’яснено. Іншими словами, апеляційний суд, роз’яснюючи рішення, змінив його зміст, що є неприпустимим з огляду на приписи частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, роз’яснення постанови апеляційного суду згідно з ухвалою від 16.03.2010 є правильним в частині визначення розміру пенсій, що підлягають стягненню на користь позивачів, а також порядку їх обчислення та виплати. Однак встановлення інших періодів проведення перерахунку та виплати таких пенсій у порівнянні з постановою у межах саме процедури роз’яснення цієї постанови не можна визнати правомірним.

З огляду на те, що касаційні скарги було подано позивачами до винесення апеляційним судом ухвали про роз’яснення оскаржуваної постанови, зазначена постанова по суті спору сторонами не оскаржується, з метою належного захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивачів у справі Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне змінити ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2010.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

1. Касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2010 у справі № 2-а-276/08 (22-а-3793/09) змінити, замінивши у другому абзаці її резолютивної частини слова "з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року", а також у третьому абзаці її резолютивної частини слова "з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року"словами "починаючи з 22 травня 2008 року".

3. В решті ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2010 у справі № 2-а-276/08 (22-а-3793/09) про роз’яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.