Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді

Горбатюка С.А.

(доповідач)

Суддів

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В.

Мойсюка М.І.

Чумаченко Т.А.

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду (далі –УПФ) України в Чернігівській області про перерахунок розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за касаційною скаргою Головного УПФ України в Чернігівській області на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 квітня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року,

У березні 2009 року ОСОБА_1 у Новозаводському районному суді

м. Чернігова пред’явив позов до Головного УПФ України в Чернігівській області про перерахунок розміру додаткової пенсії.

В обґрунтуванні позовних вимог послався на те, що він є пенсіонером Міністерства оборони України, отримує пенсію за вислугу років, а також особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, а з березня 2009 року –категорії 1, і у відповідності до статей 50, 51 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-Х11 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (із змінами та доповненнями) (далі –Закон № 796) має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 25 відсотків, а з березня 2009 року –50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законом України від 28 грудня 2007 року (107-17) № 107-V1 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі –Закон № 107) були внесені зміни до Закону № 796 (796-12) , зокрема, статтю 51 цього Закону було викладено в такій редакції: "Особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність".

Проте, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) зміни до Закону № 796 (796-12) , внесені підпунктом 13 пункту 28 розділу ІІ Закону № 107 (107-17) , визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Незважаючи на це відповідач продовжував виплачувати йому пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у виплаті додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах, визначених статтями 50, 51 Закону № 796 незаконними, визнати за ним право на призначення пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах, визначених Законом № 796 (796-12) , а саме: як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, та категорії 3 –25 відсотків мінімальної пенсії за віком, і зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю. У розмірах з 22 травня 2008 року –25 відсотків мінімальної пенсії за віком, а з 17 березня 2009 року –50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 квітня 2009 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року, позов ОСОБА_1 до Головного УПФ України в Чернігівській області про перерахунок розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, задоволено частково.

Визнано незаконними дії Головного УПФ України в Чернігівський області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах, визначених статтями 50, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов’язано Головне УПФ України в Чернігівський області провести перерахунок та забезпечити виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірах з 22 травня 2008 року –25 відсотків мінімальної пенсії за віком, а з 01 квітня 2009 року –50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне УПФ України в Чернігівський області подало касаційну скаргу. Посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, а з березня 2009 року –категорії 1 та перебуває на обліку в ГУПФ України в Чернігівській області.

Відповідачем при призначенні пенсії ОСОБА_1, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, а з березня 2009 року –категорії 1, не дотримано встановленого статтями 50, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, а саме 25 відсотків, а з 17 березня 2009 року – 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) були визнані неконституційними положення пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , якими з 01 січня 2008 року були внесені зміни, зокрема до статей 50, 51 Закону № 796.

Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених Законів, що визнані неконституційними та є обов’язковими до виконання на території України.

Відповідно до статті 58 Закону № 107-6, який набрав чинності з 01 січня 2008 року прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 січня 2008 року становив 470 грн., з 01 квітня 2008 року – 481 грн., з 01 липня 2008 року –482 грн., з 01 жовтня 2008 року –498 грн.

Згідно зі статтею 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. 31 жовтня 2006 року набрав чинності Закон України від 05 жовтня 2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (231-16) , в якому визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Розділ 8 вказаного Закону (796-12) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорій 1, 2, 3, 4.

Статтею 49 цього розділу визначено, що пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій, у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначаються після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі статтею 50 Закону № 796 особам, віднесеним до категорії 1 додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, а статтею 51 цього ж Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Починаючи з червня 2004 року мінімальна пенсія за віком в Україні встановлювалася на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Мінімальна пенсія за віком згідно зі статтею 46 Конституції України не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум.

Статтею 67 Закону № 796 встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Не можуть бути прийняті до уваги й постанови Уряду з питань встановлення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України (254к/96-ВР) має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) та повинні відповідати їй. Норми Конституції України (254к/96-ВР) - є норми прямої дії.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) та Законами України.

Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що при визначенні розміру пенсії позивача застосуванню підлягають положення статті 51 Закону №796 в редакції, яка діяла до 01 січня 2008 року, а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

З урахуванням наведеного Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області неправомірно відмовило ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та його відповідні дії суперечать вказаним вимогам Конституції України (254к/96-ВР) .

За таких обставин суди правильно задовольнили позов ОСОБА_1

Судові рішення є законними і обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 квітня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про перерахунок розміру додаткової пенсії –без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235- 242 Кодексу адміністративного судочинства України.