Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши в порядку письмового розгляду касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі на постанову Господарського суду мiста Севастополь від 12 січня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі про зобов'язання відповідача включити в акт щомісячної звірки витрати в розмірі 16 811 грн. 85 коп.,

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі звернулось до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі з позовом про зобов'язання відповідача включити в акт щомісячної звірки витрати в розмірі 16 811 грн. 85 коп.

Постановою Господарського суду м. Севастополя від 12 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що взагалі відсутні підстави для відшкодування відповідачем коштів позивачу.

З висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна.

Колегія суддів зазначає, що обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до п. п. 5, 6, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4 (z0376-03) , органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Вказаний порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у цьому випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред’явлення вимог про підписання актів звірки.

Згаданий Порядок (z0376-03) визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню саме з таких підстав.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі задовольнити частково.

Постанову Господарського суду мiста Севастополь від 12 січня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі про зобов'язання відповідача включити в акт щомісячної звірки витрати в розмірі 16 811 грн. 85 коп. відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .