ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" квітня 2010 р. м. Київ К-40985/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддів: Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Охтирка Сумської області на постанову господарського суду Сумської області від 22 грудня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року у справі № АС 3/547-08 за позовом відкритого акціонерного товариства "Охтирська швейна фабрика" до управління Пенсійного фонду України в місті Охтирка Сумської області про визнання нечинним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2008 року ВАТ "Охтирська швейна фабрика" звернулося в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Охтирка Сумської області про визнання нечинним та скасування рішення № 209 від 02.07.2008 р. про застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків за жовтень 2008 р. на суму 909,76 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що 23 жовтня 2007 року ВАТ "Охтирська швейна фабрика" виплатило своїм працівникам заробітну плату на загальну суму 33 983 грн. 51 коп., з яких: 20 152 грн. 00 коп. –аванс по заробітній платі за жовтень 2007 року; 13 831 грн. 51 коп. –заборгованість із заробітної плати за 2006 рік. На виконання вимог Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) позивачем нараховані на суму виданої заробітної плати у розмірі 20 152 грн. 00 коп. страхові внески в сумі 8 504 грн. 44 коп. та сплачені до управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка 23 жовтня 2007 р., на суму виданої заборгованості із
Справа № К-40985/09 Доповідач: Леонтович К.Г.
заробітної плати за 2006 рік в розмірі 13 831 гри. 51 коп., страхові внески не нараховувалися та не сплачувалися 23.10.2007 року, оскільки ці страхові внески були в повному обсязі нараховані та сплачені підприємством 15 березня 2007 року. Позивач вважає, що за наведених обставин у нього відсутні порушення строків сплати авансових платежів із страхових внесків.
Постановою господарського суду Сумської області від 22 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року позов задоволений. Визнане нечинним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області від 02.07.200.8. року № 209 про застосування фінансових санкцій до ВАТ "Охтирська швейна фабрика" в сумі 909 грн. 76
Не погоджуючись з ухваленими рішеннями по справі управління Пенсійного фонду України в місті Охтирка Сумської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 26 червня 2008 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області проведена перевірка правильності, повноти нарахування, своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду за період з 01.04.2007 року по 23.10.2007 року. За результатами перевірки складений акт № 45 від 26.06.2008 року, у ході документальної перевірки встановлений факт несвоєчасної сплати ВАТ "Охтирська швейна фабрика" авансового платежу зі страхових внесків на загальну суму 1 819.52 грн. з заробітної плати (авансу за жовтень), виданої 23.10.2007 року. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області винесене рішення № 209 від 02.07.2008 року про застосування до ВАТ "Охтирська швейна фабрика" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 50 % суми несвоєчасно сплачених авансових платежів в розмірі 909 грн. 76 коп.. Позивач не згідний із вказаним рішенням відповідача з підстав відсутності підстав, оскільки ним не допускалося несвоєчасна сплата страхових внесків при виплаті авансу 23.10.2007 р. з урахуванням сплати заборгованості по зарплаті за 2006 р., по якій була раніше сплачені страхові внески.
Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог послалися на ті обставини, що позивачем з наданням відповідних бухгалтерських та банківських документів підтверджені обставини, на які він посилається, що підтверджує відсутність несвоєчасної сплати авансових платежів зі страхових внесків, виходячи з наведеного суди прийшли до висновків про безпідставність прийнятого відповідачем рішення.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
На підставі акту перевірки № 45 від 26.06.2008 року, за несвоєчасну сплату ВАТ "Охтирська швейна фабрика" авансового платежу зі страхових внесків на загальну суму 1 819.52 грн. з заробітної плати (авансу за жовтень), виданої 23.10.2007 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області винесене рішення № 209 від 02.07.2008 року про застосування до ВАТ "Охтирська швейна фабрика" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 50 % суми несвоєчасно сплачених авансових платежів в розмірі 909 грн. 76 коп..
Згідно обставин справи 23 жовтня 2007 року ВАТ "Охтирська швейна фабрика" виплатило своїм працівникам заробітну плату на загальну суму 33 983 грн. 51 коп., з яких: 20 152 грн. 00 коп. –аванс по заробітній платі за жовтень 2007 року; 13 831 грн. 51 коп. –заборгованість із заробітної плати за 2006 рік. Відповідно вимог Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) позивачем нараховані на суму виданої заробітної плати у розмірі 20 152 грн. 00 коп. страхові внески в сумі 8 504 грн. 44 коп., що сторонами не заперечується. Разом з тим, позивачем надані відповідні докази, яким суди попередніх інстанцій дали належну оцінку, що із суми 33 983 грн. 51 коп. виплачена заборгованість по заробітній платі за 2006 р. 13 831 грн. 51 коп. Позивач не мав заборгованості за 2006 рік по сплаті страхових внесків із заробітної плати, нарахованої в 2006 році, страхові внески з нарахованої у 2006 році заробітної плати (виплаченої і не виплаченої) позивачем сплачені, тому позивач не повинен був сплачувати авансові платежі з суми заборгованості із заробітної плати за 2006 рік, виплаченої 23.10.2007 року. Суди попередніх інстанцій прийшли до правильних висновків, що відповідачем при проведенні перевірки не перевірив в повному обсязі фінансово-бухгалтерські документи, що стало підставою помилкових висновків відповідача щодо несвоєчасної сплати авансових платежів страхових внесків.
Виходячи з наведеного суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають не підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанції винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Охтирка Сумської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Сумської області від 22 грудня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.