Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддів: Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року у справі № 2-а-89/08 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги, -

У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2004-2007 р.р. відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 4565,30 грн. як постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інваліда 3 групи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона має статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інваліда 3 групи. Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" її передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, однак відповідач проводив вказані виплати меншому розмірі в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що суперечить наведеним нормам Закону .

Справа № К-3352/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року, позовні вимоги задоволені частково. Визнана неправомірною відмова управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області щодо перерахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2004-2005,2007 роки із зобов’язанням відповідача зробити перерахунок за вказані роки в сумі 3037,60 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції управління праці та соціального захисту населення управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області Донецької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 має статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. являється інвалідом 3 групи, яка користується правами та пільгами, передбаченими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , в тому числі відповідно до ст.48, виплати щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. В порушення наведеної норми Закону відповідачем виплачувалася щорічна допомога на оздоровлення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України у твердій грошовій сумі за 2004,2005,2007р.р, а саме: 2004-2005 р.р. по 26,70 грн., 2006-2007р.р. - по 90 грн..

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги послалися на пріоритетність Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , зокрема, ст.48., перед постановами Кабінету Міністрів України, щодо посилань відповідача про пропуск строків звернення до суду, суд першої та апеляційної інстанції, посилаючись на ст. 268 ЦК України, вказали, що строки позовної давності на спори щодо заподіяння шкоди здоров’ю не поширюються.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції з наступних підстав.

Згідно обставин ОСОБА_1, як потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід 3 групи відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі відповідно чотирьох мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 19 Конституції України суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі та в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України (254к/96-ВР) та іншими Законами України.

Згідно п.2 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 20.09.2005 року № 936 (936-2005-п) розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня за програмами визначаються Міністерство праці та соціальної політики АРК, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів. Згідно п.п. 3.4 Постанови встановлено, що нарахування та виплати компенсацій, допомоги певних видів, передбачених Законом України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад. Судами попередніх інстанції вірно встановлено, що обов’язок щодо виплати спірних сум покладений саме на вказані органи і стягнення заборгованості з виплат допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи повинні здійснюватися з рахунків управлінь праці та соціального захисту населення.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області виплатило позивачці допомогу на оздоровлення не у відповідності із ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а у твердій грошовій сумі, визначеній постановами КМУ №836 від 26.07.1996 р. (836-96-п) та № 562 від 12.07.2005 р. (562-2005-п) за 2004- 2007 р.р..

Щодо стягнення сум на оздоровлення за 2004-2007 р., судова колегія зазначає, що відповідач наполягав на відмові в позові з підстав пропуску строку на звернення до суду, виходячи з вимог ст.ст. 99, 100 КАС України. Позивачка звернувся з позовом у липні 2008 р., а виплати сум на оздоровлення позивачці відбулися: за 2004 р –25.11.2004, за 2005 р. –21.04.2005 р., за 2006 р. –13.06.2006 р. та за 2007 р. –21.03.2007 р.. Згідно ст. 99 КАС України встановлений річний термін звернення до суду з адміністративними позовами. З урахуванням строків виплат сум на оздоровлення за 2004-2007 р.р. та строку звернення до суду позивачка пропустила строки звернення до суду. Відповідач ставить питання щодо відмови в позові за строками звернення до суду. Відповідно ст. 100 КАС України пропущення строків звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Виходячи з наведеного в позові необхідно відмовити з підстав пропуску строків звернення до суду. Посилання судів першої та апеляційної інстанції на ст. 268 ЦК України безпідставні, оскільки в даному випадку має місце не відшкодування заподіяної шкоди здоров’ю, а компенсація на оздоровлення, тому положення ст. 268 ЦК України на дані правовідносини не поширюються.

Враховуючи викладене доводи касаційної скарги управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради спростовують доводи суду першої та апеляційної інстанції щодо визнання дій неправомірними та стягнення сум за 2004,2005,2007 р.р., а касаційна скарга підлягає задоволенню із скасуванням рішень судів першої та апеляційної інстанції та відмовою в задоволенні позову з підстав пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги відповідача дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанції винесені незаконні і необґрунтовані рішення, постановлені з порушенням норм процесуального права, які підлягають скасуванню, враховуючи, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але неправильно застосовані норми процесуального законодавства суд касаційної інстанції має підстави для ухвалення по справі нового рішення та з урахуванням наведеного в заявленому позові щодо визнання дій відповідача неправомірними та стягнення спірних сум на оздоровлення за 2004-2007 р.р. необхідно відмовити за їх та безпідставністю

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області задовольнити.

Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 вересня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року скасувати, ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2004,2005,2006,2007 роки відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .