Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Брайка А.І.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Полтавської області від 25 жовтня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року

у справі № 9/178 (22-а-1269/08)

за позовом Лубенської комунальної дирекції кінотеатру

до Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції

про скасування рішення,

У липні 2007 року Лубенська комунальна дирекція кінотеатру звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 25 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року, позов задоволено повністю. Скасовано рішення Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції № 4160/10-23-330 від 09 липня 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Лубенська об’єднана державна податкова інспекція оскаржила їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник зазначив, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було проведено перевірку позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої складено Акт № б/н від 01 липня 2007 року (далі –Акт).

На підставі Акта позивачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 липня 2007 року, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 2800 грн.

Як вбачається з Акта, перевіркою встановлено порушення порядку готівкових розрахунків при наданні послуг демонстрування фільмів, а саме: не проведено через реєстратор розрахункових операцій суму готівкових розрахунків у розмірі 560 грн від надання послуг з демонстрування фільму.

Пунктами 1, 2, 5 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/96-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон України від 06 липня 1995 року № 265/96-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом (265/95-ВР) , проводити, розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки із додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Відповідно до пункту 4 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року №265/96-ВР при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.

Частиною першою статті 21 Основ законодавства України про культуру передбачено, що здійснення діяльності у сфері кіно-відеопрокату є видом діяльності закладу культури

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що позивач, як видовищний заклад, при здійсненні продажу квитків не повинен був у даному випадку застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності у відповідача підстав для застосування до позивача штрафних санкцій є правильним. А тому суд касаційної інстанції дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, а оскаржені судові рішення відповідають вимогам закону і матеріалам справи. Підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 25 жовтня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .