Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.10.2008 року

у справі №2-а-3770/08

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 року

у справі №22-а-17073/08/9104

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігросервіс-Захід"

до Державної податкової інспекції у м. Рівне

про скасування рішення,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ігросервіс-Захід"звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування рішення від 11.07.2008 року №1001532343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7820,00 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.10.2008 року (суддя Шевчук С.М.), залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 року (судова колегія у складі: головуючий суддя –Заверуха О.Б., судді – Олендер І.Я., Старунський Д.М.), позов задоволено.

Задоволення позову судами попередніх інстанцій мотивовано тим, що гральні автомати, які використовувались позивачем, не були оснащені фіскальними функціями через відсутність технічних рішень для їх фіскалізації.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, ДПІ у м. Рівне звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі відповідач вказує, що позивач, не дотримавшись обов’язку використання у своїй діяльності гральних автоматів, які були б оснащені фіскальною функцією, порушив вимоги Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , а відтак застосування до нього штрафних санкцій відповідає приписам чинного законодавства.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 та. ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки, викладені у акті перевірки від 26.06.2008 року №17169194 про порушення позивачем вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) (далі - Закон), що полягало у використанні гральних автоматів, які знаходились у робочому стані, але не були оснащені фіскальною пам’яттю.

Відповідно до ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Згідно зі ст. 12 Закону на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 (121-2001-п) "Про переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій"на Міністерство промислової політики було покладено обов’язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Пунктом 1 частини 2 додатку до згаданої постанови встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року №430 (v0430225-08) "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції"(наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року №581 (v0581225-08) ), яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп’ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а тому у суб’єктів господарювання була відсутня об’єктивна можливість дотримання приписів Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) щодо використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

Зазначений факт виключає висновок про вчинення правопорушення суб’єктом господарювання, у зв’язку з чим суди попередніх інстанцій обґрунтовано визначилися з відсутністю правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення –залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.10.2008 року у справі №2-а-3770/08 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 року у справі №22-а-17073/08/9104 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.