Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліна Т.М.,

при секретарі судового засідання: Альошиній Г.А.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Плазма"(далі –ПП "Плазма")

на постанову господарського суду Одеської області від 13.09.2006

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2006

у справі № 15/197-06-5300А

за позовом ПП "Плазма"

до Котовськом об’єднаної державної податкової інспекції в Одеській області (далі –Котовська ОДПІ)

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий адміністративний суд України

Позов подано про скасування податкових повідомлень-рішень Котовськом ОДПІ від 03.02.2006 № 0000062320/0, № 0000072320/0, № 0000082320/0 та № 0000141730/0, від 28.02.2006 № 0000062320/1, № 0000072320/1, № 0000082320/1 та № 0000141730/1 та від 19.05.2006 № 0000062320/2, № 0000072320/2, № 0000082320/2 та № 0000141730/2.

Постановою господарського суду Одеської області від 13.09.2006 позов задоволено частково; скасовано: податкові повідомлення-рішення від 03.02.2006 № 0000072320/0, від 28.02.2006 № 0000072320/1 та від 19.05.2006 № 0000072320/2; податкові повідомлення-рішення від 03.02.2006 № 0000062320/0, від 28.02.2006 № 0000062320/1 та від 19.05.2006 № 0000062320/2 в частині визначення ПП "Плазма"податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 735 630 грн. за основним платежем та 367 815 грн. штрафних санкцій; податкові повідомлення-рішення від 03.02.2006 № 0000082320/0, від 28.02.2006 № 0000082320/1 та від 19.05.2006 № 0000082320/2 в частині визначення штрафних санкцій податковими зобов’язаннями. В решті позову відмовлено. У прийнятті названого судового акта суд першої інстанції виходив з того, що:

наявними у матеріалах справи первинними документами (а саме, податковими та видатковими накладними) підтверджується факт здійснення господарських операцій з поставки товару позивачеві товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Стройкомплект"(далі –ТОВ ВКФ "Стройкомлект") та приватною фірмою "Паер"(далі – ПФ "Паер"), що обумовлює правомірність формування валових витрат та податкового кредиту позивача за наслідками здійснення відповідних операцій, тоді як обов’язковість застосування товарно-транспортної накладної чинним законодавством України не передбачена;

у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту витрачання готівки, виданої під звіт ОСОБА_1., що є підставою для оподаткування таких коштів за правилами відсильної норми підпункту 9.10.3 пункту 9.10 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб";

штрафні санкції, застосовані до платника в порядку пункту 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) , не є за своєю правовою природою податковим зобов’язанням.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2006 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено частково; скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.02.2006 № 0000082320/0, від 28.02.2006 № 0000082320/1 та від 19.05.2006 № 0000082320/2 в частині визначення штрафних санкцій податковими зобов’язаннями; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Названу постанову апеляційного суду мотивовано тим, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту перевезення та зберігання поставленого позивачеві товару (зерна), що виключає як правомірність віднесення до складу валових витрат ПП "Плазма"вартості придбаного зерна, так і правильність включення до податкового кредиту позивача суми ПДВ, сплаченої у складі вартості цього товару. В решті суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду у справі.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ПП "Плазма"просить скасувати оскаржувані рішення попередніх інстанцій та задовольнити позов, посилаючись на невідповідність висновків судових інстанцій нормам матеріального права. Так, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що факт здійснення поставки зерна ТОВ ВКФ "Стройкомплект"та ПФ "Паер"підтверджується належним чином оформленими первинними документами, тоді як авансовий звіт, складений ОСОБА_1., та подані ним квитанції є доказами належного витрачання виданих під звіт коштів.

У запереченні на касаційну скаргу Котовська ОДПІ зазначає про ліквідацію підприємства позивача у зв’язку з визнанням його банкрутом та просить закрити провадження у справі в порядку пункту 5 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представники сторін у судове засідання не з’явились.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність визнання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції такою, що втратила законну силу, із закриттям провадження у справі з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за наслідками проведення Котовською ОДПІ планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП "Плазма"за період з 01.07.2004 по 01.10.2005, оформленої актом від 21.01.2006 № 601/23-01/32572065, було прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, згідно з якими позивачеві було визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток у сумі 2555400 грн. (у тому числі 1703600 грн. за основним платежем та 851800 грн. штрафних санкцій), з податку на додану вартість у сумі 2044375 грн. (у тому числі 1362917 грн. за основним платежем та 681458 грн. штрафних санкцій), застосовані штрафні санкції за порушення правил обігу готівки у сумі 8451,80 грн. та донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 1102,63 грн. В основу прийняття названих рішень податковим органом було покладено виявлені в ході проведення перевірки факти відсутності необхідних документів на підтвердження виконання поставки позивачеві товару (зерна ячменю), придбаного ПП "Плазма"у січні 2005 року у ТОВ ВКФ "Строй комплект"та ПФ "Паер", як-от товаросупровідних та товаротранспортних документів на підтвердження факту перевезення цього товару, доказів прийняття цього товару представниками позивача за якістю та кількістю, документів, які б засвідчили факт сертифікації та зберігання цього товару тощо. Крім того, податковим органом було виявлено відсутність належних фактичних даних щодо витрачання коштів, виданих під звіт директору ПП "Плазма"ОСОБА_1. у загальній сумі 8451,80 грн., оскільки додані до авансових звітів талони квитанцій серії АМ № 371822 та № 371891 не містять реквізитів та підписів виконавця та платника.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пункту 5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За приписом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом апеляційної інстанції було вичерпно з’ясовано відсутність належних доказів реального вчинення операції з поставки товару позивачеві з боку ТОВ ВКФ "Строй комплект"та ПФ "Паер"з огляду на відсутність доказів щодо перевезення цього товару, його зберігання, сертифікації та прийняття. За таких обставин апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат витрат на придбання цього товару.

Аналогічно правильним є висновок апеляційного суду і щодо необґрунтованості включення сум ПДВ за названими операціями поставки до податкового кредиту ПП "Плазма".

Адже відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) –актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Отже, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Пунктом 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) , встановлено обов’язок підзвітної особи у встановлений строк подати звіт про використання коштів, наданих під звіт, разом з документами, що підтверджують витрати.

В даному разі з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження факту цільового використання коштів, виданих під звіт директору ПП "Плазма" ОСОБА_1., слід погодитися з висновком судів про правомірність оподаткування зазначених сум за правилами, встановленими підпунктами 9.10.1, 9.10.3 пункту 9.10 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Як вбачається з поданої Котовськом ОДПІ довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у зв’язку з визнанням ПП "Плазма"банкрутом державну реєстрацію підприємства позивача припинено, про що 02.09.2008 вчинено запис за номером 1 555 117 0003 000296.

За приписом пункту 5 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі, зокрема, ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

В силу вимог частини другої статті 228 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Плазма"залишити без задоволення.

2. Визнати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2006 у справі № 15/197-06-5300А такою, що втратила законну силу.

3. Провадження у справі № 15/197-06-5300А закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.