ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" квітня 2010 р. м. Київ К-49369/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.І.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Кунда Д.І.,
розглянувши касаційні скарги Закритого акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва"та Приватного підприємства "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру"
на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2009 року
та постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.10.2008 року
по справі № 2-а-4728/08/4
за позовом Приватного підприємства "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру"
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
за участю Прокуратури Хмельницької області
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру"звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, за участю Прокуратури Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.10.2008 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2009 року по справі № 2-а-4728/08/4 у задоволенні позову відмовлено з огляду на безпідставність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Приватне підприємство "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру"подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було порушено положення п.7.2 - п.7.5. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість", ст.11, ст.69, ст.70, ч.2 ст.71, ст.79, ст.138,159. ст. 195 КАС України, ст. 42, ст. 189, ст. 190, ст. 295 Господарського кодексу України.
Крім того, касаційну скаргу по даній справі подано Закритим акціонерним товариством "Хмельницький завод експериментального виробництва", в якій ставиться питання про скасування рішення судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було порушено положення ч.3 ст.6, ст.13, ст.49, ст.159, п.5.ч.3 ст. 227, п.6 ч.1 ст. 223 та ч.4 ст. 227 КАС України.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акту перевірки податковим органом в порушення вимог п.1.8 ст.1, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000312302/0/2833 від 07.04.2008 року, №0000312302/1/4505 від 05.06.2008 року та №0000312302/2/6982, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад 2007 року на загальну суму 970337 грн. та №0000322302/0/2832 від 07.04.2008 року, №0000322302/1/4504 від 05.06.2008 року та №0000322302/2/6982. якими позивачу визначено суму податкового зобов’язання за податком на додану вартість за основним платежем –379703 грн. та за штрафними санкціями –189852 грн.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковою інспекцією на підставі акта перевірки № 2815/23-3/32995079 від 28.03.2008 року, яким встановлено завищення позивачем податкового кредиту жовтня 2007 року на 1350040 грн. за рахунок віднесення суми ПДВ по операції, що фактично не здійснювалась та не мала на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а саме придбання бурової установки ТН-20 у ТОВ "Техта"відповідно до нікчемного договору купівлі-продажу, укладеного сторонами без мети настання реальних наслідків.
За договором купівлі-продажу від 12.09.2007 року позивач придбав у ТОВ "Техта"гідравлічну бурову установку ТН-20 2007 року випуску, яка є в нього в наявності, і сплатив продавцю 8100240 грн. ТОВ "Техта", продавець майна, придбав бурову установку у ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва"за договором купівлі-продажу від 06.09.2007 року. ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва"згідно договору від 06.09.2007 року притримав та забезпечив збереження майна до 08.10.2007 року (моменту проведення повної оплати покупцем та передачі майна останньому). Після передачі бурової установки від ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва"до ТОВ "Техта"між ними було укладено договір відповідального зберігання від 08.10.2007 року.
Тобто, ТОВ "Техта"фактично виступало посередником у відносинах між ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва"та ПП "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру"з приводу придбання бурової установки.
Відмовляючи в задоволені позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що факт придбання ПП "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру"гідравлічної бурової установки від ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва"через посередника ТОВ "Техта"згідно договорів купівлі-продажу від 06.09.2007 року та 12.09.2007 року укладені з метою штучного збільшення вартості бурової установки та отримання з бюджету коштів як відшкодування надмірно сплаченого податку на додану вартість, тобто укладені без мети реального настання обумовлених ними правових наслідків, та є нікчемними відповідно до ст. 216, 218 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.4 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть обов’язкове скасування судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що рішеннями судів попередніх інстанцій у даній справі відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Так, в даному випадку судами попередніх інстанцій було вирішено питання про права та обов’язки ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", оскільки встановлені судами обставини за певних обставин створюють настання для підприємства відповідних наслідків згідно чинного законодавства.
Проте, в матеріалах справи докази повідомлення ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва"про можливість вступити у справу або залучення його судами попередніх інстанцій до участі у справі відсутні.
За вказаних обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме: судами вирішено питання про обов’язки особи, яка не була повідомлена про можливість вступити в справу.
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення обов’язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов’язки осіб, які не були повідомлені про можливість вступити в справу.
Враховуючи викладене, ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, повідомити ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва"про можливість вступу в справу, та в залежності від встановлених обставин прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги Закритого акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва"та Приватного підприємства "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру"задовольнити.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2009 року та постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.10.2008 року по справі № 2-а-4728/08/4 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 –238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Головуючий
(підпис)
Голубєва Г.К.
Судді
(підпис)
Брайко А.І.
(підпис)
Карась О.В.
(підпис)
Рибченко А.О.
(підпис)
Федоров М.О.