Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого –судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.,

секретаря –Нагорного М.В.,

за участю представників: Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України Лісовика В.С., приватного підприємця ОСОБА_2 –ОСОБА_3, приватного підприємця ОСОБА_4 та ТОВ "Монастирищепське АТП-17140" Супрун Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду 29 жовтня 2009 року у справі №2а423/09/2370 за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 до Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України, треті особи: приватний підприємець ОСОБА_4, відкрите акціонерне товариство "Монастирищепське АТП-17140" про визнання протиправними рішень та зобов’язання вчинити певні дії, -

У січні 2009 року фізична особа - приватний підприємець ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України, треті особи: приватний підприємець ОСОБА_4, відкрите акціонерне товариство "Монастирищепське АТП-17140" про визнання протиправним рішення комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв‘язку України щодо визначення переможцями

Справа № К-54120/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

конкурсу на самостійне виконання кейсів 25/26 маршруту Монастирище –Київ ПП ОСОБА_4, рейсів 107/108, 345/346 маршрутів Київ –Монастирище ВАТ,,Монастирищенске АТП -17140", що були оформлені пунктами 5 та 7 протоколу засідання цього комітету від 25 листопада 2008 року № 175; визнання наказу відповідача про затвердження протоколу № 175 комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів в частині затвердження пунктів 5 та 7 протоколу засідання від 25 листопада 2008 року № 175 протиправним та нечинним в частині визнання переможцями ПП ОСОБА_4, ВАТ "Монастирищенске АТП-17140" та розпорядження в цій частині про надання дозволів на право перевезення пасажирів автомобільним транспортом з укладенням відповідних договорів вказаним особам на зазначених маршрутах; зобов’язати відповідача скасувати дозволи на право перевезення пасажирів на спірні маршрути; визнати переможцем конкурсу на самостійне виконання рейсів 25/26 маршруту Монастирище –Київ, рейсів 107/108, 345/346 маршрутів Київ –Монастирище ПП ОСОБА_2 зобов’язати видати наказ про надання дозволу позивачу на право перевезення пасажирів за спірними рейсами та маршрутами та укладення договорів про перевезення пасажирів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порівнянні з ПП ОСОБА_4, та ВАТ "Монастирищенске АТП-17140" позивачем були запропоновані конкурсному комітетові кращі умови перевезення пасажирів їх безпека та комфортність, крім того, треті особи надали недостовірну інформацію щодо кількості транспортних засобів.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року скасоване рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволені частково. Визнане протиправним та нечинним рішення комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування Державної адміністрації автомобільного транспорту України щодо визначення переможцями конкурсу на самостійне виконання рейсів 25/26 маршруту Монастирище –Київ приватним підприємцем ОСОБА_4 та на самостійне виконання рейсів 107/108,345/346 маршруту Київ-Монастирище ВАТ "Монастирищенське АТП-17140", оформлене протоколом засідання цього комітету від 25 листопада 2008 року № 175. Зобов’язано визнати переможцем конкурсу на самостійне виконання рейсів 25/26 маршруту Монастирище-Київ, 107/108, 345/346 маршруту Київ-Монастирище приватного підприємця ОСОБА_2.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду Державна адміністрація автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

До касаційної скарги приєдналися ПП ОСОБА_4 та ВАТ "Монастирищенське АТП-17140", які просять задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову суду апеляційної інстанції. залишивши в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга частковому підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої інстанції та апеляційної інстанції встановлено, що позивач має ліцензію на надання послуг з внутрішнього перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування з терміном дії до 14.09.2012 р. Конкурс на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування Київ-Монастирище рейси 107/108 та 345/346 за участю приватних підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_4 та відкритого акціонерного товариства "Монастирищенське АТП-17140" відбувся 25.11.2008 р.. Рішенням конкурсного комітету переможцями визнані відкрите акціонерне товариство "Монастирищенське АТП-17140" на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування Київ-Монастирище, рейси 107/108 і 345/346 та приватний підприємець ОСОБА_4 на маршрутах загального користування Київ-Монастирище рейси 25/26. Наказом Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України від 09.12.2008 (1081-2008-п) р. були введені в дію рішення, прийняті на засіданні комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом та видані відповідні дозволи. Позивач не погоджується з рішенням конкурсної комісії та наказом про затвердження результатів конкурсу з наданням відповідних дозволів, вважає їх протиправними, які не відповідають чинному законодавству.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог послався на ті обставини, що при визначені конкурсним комітетом при визначенні переможців конкурсу враховані приписи п. 20 Порядку (1081-2008-п) проведення конкурсу, а рішення прийняте в межах наданих повноважень.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги послався на ті обставини, що позивачем запропоновані кращі умови для перевезення пасажирів, при цьому апеляційний суд послався на стаж перевезень позивача, який складає 10 р., що здійснював 100% перевезення на спірних маршрутах, наявності кращого рухомого складу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" організація пасажирських перевезень покладається: на міжнародних та міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), - на урядовий орган державного управління на автомобільному транспорті; на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньо-обласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи обласні держадміністрації; на міських автобусних маршрутах загального користування - на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані: забезпечувати формування автобусної маршрутної мережі загального користування та розробляти перспективи їх розвитку; проводити конкурс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування; забезпечувати укладання договору на автобусних маршрутах загального користування із автомобільним перевізником - переможцем конкурсу на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування та забезпечувати контроль за виконанням ним умов договору чи дозволу.

Статтею 11 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що організація перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування здійснюється в межах повноважень урядовим органом державного управління на автомобільному транспорті, місцевими державними адміністраціями та, в межах делегованих цим Законом повноважень, органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Визначення пасажирського перевізника на автобусному маршруті загального користування згідно ст.44 вказаного Закону здійснюється виключно на конкурсних засадах. Проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на замовників перевезень автобусними маршрутами загального користування, тобто на органи владних повноважень. Для підготовки та проведення конкурсу замовник утворює конкурсний комітет, до складу якого включаються представники відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також організацій споживачів послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування.

В позовних вимогах позивач посилається на допущення порушень при проведенні конкурсу відповідачем та третіми особами.

Згідно Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (1081-2008-п) визначені процедура, умови підготовки, проведення конкурсу та визначення переможця конкурсу.

При розгляді спору суди попередніх інстанцій не встановили умови проведення конкурсу, чи обумовлювалася кількість автобусів, необхідних для прийняття участі в конкурсі, чи дотримані відповідачем умови підготовки, порядок та процедура проведення конкурсу, чи рішення конкурсного комітету відповідало вимогам п.20 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, діючого на час спірних правовідносин.

Не встановлені судами наведені обставини суттєво впливають на визначення правильності прийнятих судами рішень. .

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді позовних вимог не з’ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст. 159, 195 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судових рішень і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої і апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду 29 жовтня 2009 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.