Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого –судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.,

секретаря –Нагорного М.В.,

за участю представників: ТОВ "ЕТС" –Сірко С.О., Головного управління Державного казначейства України у м. Києві –Олешка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2009 року у справі №2а-1253/09/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про скасування рішення, -

У січні року 2009 товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТС" звернулося в суд з позовом до Східної митниці про скасування рішення щодо неможливості застосування митної вартості, заявленої декларантом –ТОВ "ЕТС" у вантажній митній декларації №700020009/8/006911 від 01 вересня 2008 року на вантаж: екскаватор гусеничний з обертанням верхньої частини на 360 градусів мод. Volvo ЕС360ВLС; зобов’язання відповідача прийняти рішення про можливість застосування митної вартості, заявленої декларантом у вантажній митній декларації №700020009/8/006911 від 01 вересня; зобов’язання відповідача повернути позивачу надмірно сплачені до державного бюджету обов’язкові платежі згідно з митною вартістю товарів, визначених митним органом –ПДВ згідно ВМД №700020009/8/006911 у сумі 35 522,64грн..

Справа № К- 38004/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Східною митницею необґрунтовано відмовлено Товариству в застосуванні митної вартості. визначеної зовнішньоекономічним контрактом, заявленої у ВМД від 01.09.2008 р. з наданням витребуваних митницею відповідних документів.

В процесі розгляду справи до участі в якості другого відповідача було залучене Головне управління Державного казначейства України у м. Києві.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2007 року позов задоволений. Скасоване рішення Східної митниці щодо неможливості застосування митної вартості, заявленої ТОВ "ЕТС" У ВДМ № 700020009\8\006911 від 01 вересня 2008 р. на вантаж екскаватор гусеничний, стягнуто з Головного управління Державного казначейства України у м. Києві на користь позивача зайво сплачені платежі на загальну суму 35 522,64 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2009 р. постанова суду першої інстанції скасована, ухвалене нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТС" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, ТОВ "ЕТС" 26 08,2008 р. звернулося до митниці з заявою про надання дозволу для оформлення випуску товарів у вільний обіг під гарантійне зобов’язання відповідно ст. 264 Митного кодексу України. Відповідач надав згоду на митне оформлення товару у вільний обіг під гарантійні зобов’язання шляхом сплати до державного бюджету обов’язкових платежів згідно з митною вартістю товарів, визначених митним органом. Позивачем 29.08.2008 р. була подана до Східної митниці вантажно-митна декларація № 700020009/8/006840 на митне оформлення екскаватора гусеничного трактора з обертанням верхньої частини на 360 градусів, ввезеного в Україну за зовнішньоекономічним контрактом. Під час митного оформлення Східною митницею, з метою встановлення митної вартості товару, були витребувані у позивача додаткові документи митної вартості товару. Позивач 29.08.2008 р. повідомив відповідача про неможливість надання додаткових документів у встановлені терміни. Східною митницею 29.08.2008 р. було прийняте рішення про визначення митної вартості в сумі 1 127812,45 грн. замість заявленої позивачем вартості 950 217,54 грн. та було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення чи пропуску товарів через митний кордон. Позивачем 01.09 2008 р. була подана ВМД №7700020009/8/006011 з новою митною вартістю, визначеною митними органами, за якою були сплачені, передбачені законодавством платежі до бюджету, товар був випущений у вільний обіг 01.09.2008 р. ТОВ "ЕТС" були зібрані та подані витребувані митницею додаткові документи щодо вартості спірного товару, однак, 10.12.2008 р. відповідач листом від 03.12.2008 р. повідомив позивача про прийняте рішення щодо неможливості застосування митної вартості, заявленої декларантом з підстав надання декларантом в неповному обсязі додаткових матеріалів щодо митної вартості товару. Позивач не погоджується з рішенням відповідача щодо неможливості застосування митної вартості, заявленої декларантом у вантажній митній декларації №700020009/8/006911 від 01 вересня 2008 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги послався на ті обставини, що згідно вимог ст. 273 Митного Кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості. Митний орган на вимогу декларанта зобов’язаний письмово поінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті та про використаний при цьому метод, однак, Східною митницею не надавалася аргументована відповідь стосовно того, чому не був застосований основний метод визначення митної вартості товару, а саме, за ціною договору по контракту, порушена послідовність застосування попередніх методів і розрахунок митної вартості здійснений виходячи з резервного методу, без урахування відповідних документів, наданих позивачем щодо митної вартості товару.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову послався на ті обставини, що позивачем не були надані митному органу всі необхідні відомості щодо підтвердження митної вартості товару, відповідачем прийняте правомірне рішення щодо неможливості застосування митної вартості, заявленої позивачем, визначаючи митну вартість товару митниця навела підстави незастосування 1-5 методів за відсутності відповідної інформації та обґрунтовано визначила митну вартість товару за резервним методом.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Позивачем 29.08.2008 р. була подана до Східної митниці вантажно-митна декларація № 700020009/8/006840 на митне оформлення екскаватора гусеничного трактора з визначенням митної вартості 950 217,54 грн.. Східною митницею під час митного оформлення, з метою встановлення митної вартості товару, були витребувані у позивача додаткові документи митної вартості товару. У зв’язку з повідомленням позивача про неможливість надання додаткових матеріалів у встановлені строки, Східною митницею 29.08.2008 р. було прийняте рішення про визначення митної вартості в сумі 1 127812,45 грн. із складенням картки відмови. ТОВ "ЕТС" повторно була подана ВМД за митною ціною товару, визначеного митним органом зі сплатою відповідних митних платежів.

Згідно матеріалів справи позивач звернувся з позовними вимогами про скасування рішення щодо неможливості застосування митної вартості, заявленої декларантом –ТОВ "ЕТС" у вантажній митній декларації №700020009/8/006911 від 01 вересня 2008 року на екскаватор гусеничний з обертанням верхньої частини на 360 градусів мод. Volvo ЕС360ВLС; зобов’язання відповідача прийняти рішення про можливість застосування митної вартості, заявленої декларантом у вантажній митній декларації №700020009/8/006911 від 01 вересня та зобов’язати відповідача повернути позивачу надмірно сплачені до державного бюджету обов’язкові платежі згідно з митною вартістю товарів, визначених митним органом –ПДВ згідно ВМД №700020009/8/006911 у сумі 35 522,64грн..

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи спір, не визначили межі позовних вимог. Так, позивачем оскаржується рішення відповідача щодо неможливості застосування митної вартості, заявленої декларантом –ТОВ "ЕТС" у вантажній митній декларації №700020009/8/006911 від 01 вересня 2008 року. Разом з тим у матеріалах справи відсутнє вказане рішення. Судами першої та апеляційної інстанції не встановлено чи приймалося відповідачем рішення щодо неможливості застосування митної вартості, заявленої декларантом, Судами також не встановлено, що оскаржується позивачем рішення, дії, бездіяльність чи листи, за змістом яких позивача повідомлено про неможливість застосування заявленої позивачем митної вартості. Не встановлені судами наведені обставини суттєво впливають на визначення правильності прийнятих судами рішень. .

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді позовних вимог не з’ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст. 159, 195 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судових рішень і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин доводи касаційної скарги частково спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої і апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2009 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2007 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеному статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .